Багато українців, які виїхали зі своїх помешкань і фактично не споживають електроенергію, переконані, що не можуть накопичити борги та ризикувати відключенням.

 

Насправді відсутність споживання не означає автоматичну відсутність нарахувань. Якщо помешкання не було офіційно відключене від електропостачання за заявою власника, а показання лічильника не передаються, оператор системи розподілу визначатиме обсяг споживання розрахунковим способом. У результаті можуть з’явитися нарахування, борги та навіть ризик відключення.

 

Як цього уникнути, пояснюють у YASNO, пише "Україна Комунальна".

 

 

Щомісяця клієнт передає показання електролічильника оператору системи розподілу. Дані про фактично спожиту електроенергію оператор системи розподілу передає постачальнику, який застосовує діючий тариф та формує рахунок.

 

Якщо ж показання не передані або передані несвоєчасно, оператор системи розподілу визначає обсяг споживання розрахунковим способом, зокрема за середньодобовим споживанням.

 

 

Навіть якщо квартира чи будинок тривалий час порожні, необхідно щомісяця передавати незмінні показання лічильника. Це підтверджуватиме, що споживання електроенергії відсутнє.

 

Якщо показання не передавати, оператор системи розподілу розраховуватиме обсяг споживання за середньодобовими показниками. Відповідно, клієнту можуть нараховуватися суми до сплати. Якщо такі рахунки залишаються неоплаченими, виникає заборгованість, яка зрештою може стати підставою для відключення електропостачання.

 

 

Якщо ви тимчасово не проживаєте у своєму помешканні:

 

Унаслідок нічного російського удару по об'єкту критичної інфраструктури 6 серпня Херсон опинився повністю знеструмленим, про це повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, пише "Україна Комунальна".

 

"Ситуація з електропостачанням у Херсоні після нічної російської атаки залишається складною. Через пошкодження об’єкта критичної інфраструктури місто наразі залишається без електроенергії", — розповів він.

 

Наразі енергетики ліквідовують наслідки ворожої атаки. Фахівці роблять усе можливе, аби повністю повернути світло в оселі херсонців протягом кількох днів.

 

Влада закликає містян не створювати пікового навантаження на мережу під час повернення живлення та утриматися від використання потужних електроприладів — кондиціонерів, бойлерів, електроплит і пральних машин.

 

"Прошу дотримуватися цих рекомендацій до повного завершення аварійно-відновлювальних робіт. Перевантаження мережі може призвести до нових аварій і суттєво затягнути відновлення електропостачання", — наголосив Прокудін.

Підготовку регіонів до наступного осінньо-зимового періоду, захист критичної інфраструктури та посилення систем життєзабезпечення розглянули на засіданні Ради національної безпеки і оборони України під головуванням Президента Володимира Зеленського.

 

Комплексні плани стійкості були схвалені РНБО у березні 2026 року з урахуванням досвіду попереднього опалювального сезону. Вони передбачають підготовку регіонів до можливих атак на енергетичну та комунальну інфраструктуру й охоплюють інженерно-технічний захист, розвиток розподіленої тепло- та електрогенерації, резервне живлення, водозабезпечення та інші критично важливі напрями.

 

Під час засідання проаналізували ситуацію в областях, темпи реалізації проєктів і дотримання встановлених графіків. За кожним регіоном визначені об’єкти, які потребують першочергової уваги, додаткового фінансування або управлінських рішень.

 

Доповіді також представили Прем’єр-міністр України, відповідальні члени Уряду, керівники низки обласних військових адміністрацій та міські голови Києва і Львова.

 

Окремим рішенням РНБО затвердила План стійкості міста Києва, реалізація якого вже розпочалася. Документ охоплює захист енергетичних об’єктів столиці, розвиток розподіленої когенерації, резервне живлення критичної інфраструктури та посилення теплової системи міста.

 

План стійкості Києва передбачає спільне фінансування з державного та міського бюджетів. Один із ключових напрямів — посилення енергетичної стійкості столиці через розвиток розподіленої когенерації та забезпечення резервного живлення критично важливих об’єктів. Частину необхідних потужностей уже забезпечено, робота над покриттям решти потреб триває.

 

Значна увага в Плані приділена резервуванню теплової системи Києва. Реалізація передбачених заходів має посилити надійність теплопостачання в зонах міських теплоелектроцентралей та зменшити ризики для житлових будинків і критично важливих об’єктів.

 

За підсумками засідання визначено першочергові кроки для посилення готовності регіонів. Особливу увагу зосередять на дотриманні графіків, завершенні робіт на критичних об’єктах і персональній відповідальності керівників за реалізацію затверджених заходів.

"Ми йдемо з випередженням запланованого графіку, адже розуміємо, що потрібно зробити більше. Щодня наші фахівці замінюють мережі, оновлють обладнання, будують додатковий захист", - про це повідомили в КП, пише "Україна Комунальна".

 

Варто нагадати, що система теплопостачання — це не тільки котельні та міські труби, а й внутрішні системи будинків. 

 

Водночас, станом на сьогодні, жоден управитель (ОСББ/ЖБК) не надав інформацію про готовність будинків, яким вони надають послуги управління і обслуговування. 

 

КП надіслали листи всім управлінським компаніям з нагадуванням, що до 15 вересня необхідно завершити роботи з підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків. 

 

Що необхідно зробити управителям (ОСББ/ЖБК) провести профілактику: виконати гідропневматичну промивку та опресовування внутрішньобудинкових систем.

 

Перевірити арматуру: замінити або відремонтувати аварійні засувки, вентилі та крани.

 

Утеплити мережі: ізолювати трубопроводи у підвалах та на горищах для зменшення тепловтрат.

 

Подати акти готовності: офіційно звітувати перед КП до 15 вересня.

 

Нові вимоги врахують сучасні підходи до проєктування житла, підвищать рівень безпеки, доступності та комфорту, а також посилять вимоги щодо захисту мешканців від шуму, пише "Україна Комунальна".

 

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України вже затвердило технічне завдання та розпочало підготовку проєкту Зміни № 2 до ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення».

 

Оновлення стосуватиметься загальних вимог до житлових будинків, архітектурно-планувальних рішень, інженерного обладнання будинків, пожежної безпеки та доступності. Окремо планується врегулювати питання захисту житлових приміщень від шуму та вібрації, а саме уточнити вимоги до розміщення вбудованих і вбудовано-прибудованих громадських приміщень у житлових будинках.

 

 

 

Оновлені норми доповнять вимогами до планувальних і конструктивних рішень житлових та нежитлових приміщень щодо безбар'єрності житлових будинків — від входу до будівлі до пересування всередині та безпечної евакуації. Зокрема, уточнять вимоги до доступності прибудинкової території для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, інклюзивних маршрутів, пішохідних шляхів, пандусів, поручнів, засобів орієнтування та отримання інформації. 

 

 

Планується уточнити перелік громадських приміщень, які можна розміщувати у житлових будинках, а також приміщень, що допускаються біля входів до багатоквартирних будинків. Оновлять вимоги до планування прибудинкової території, зокрема щодо розміщення автостоянок, велосипедних парковок та інших зовнішніх елементів. Також ДБН доповнять положеннями щодо розміщення електронних комунікаційних мереж, що дозволить враховувати сучасні потреби будинків у цифровій інфраструктурі ще на етапі проєктування. 

 

 

Зміни уточнять вимоги до шляхів евакуації, зокрема для людей, які пересуваються на кріслах колісних. Також буде визначено, у яких випадках для житлових будинків умовною висотою до 26,5 метра (орієнтовно це 9-поверхова будівля) достатньо однієї сходової клітки, а коли залежно від кількості або площі квартир необхідно передбачати дві сходові клітки для безпечної евакуації мешканців.

 

 

Оновлені норми передбачатимуть уточнення вимог до розташування та характеристик ліфтів у житлових будинках, зокрема до розмірів ліфтових холів і кабін, можливості сполучення житлових поверхів із підземною частиною будинку, де розміщені захисні споруди цивільного захисту або споруди подвійного призначення. Також будуть уточнені вимоги до пожежних ліфтів вантажопідйомністю не менше 1000 кг та ліфтів, пристосованих для перевезення людей на кріслах колісних.

 

 

До ДБН також планують включити нові окремі вимоги щодо захисту житлових приміщень від шуму та вібрації. Зокрема, буде уточнено умови розміщення вбудованих і вбудовано-прибудованих громадських приміщень, діяльність яких може створювати додатковий шум для мешканців.

 

Наразі триває підготовка першої редакції проєкту змін до ДБН. Міністерство планує оприлюднити її для громадського обговорення вже протягом наступних кількох місяців.