Впровадження електронного Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб терміново перенесли. Замість запланованого раніше старту до 1 жовтня 2026 року, повноцінний запуск системи відбудеться лише у 2027 році.

 

Про зміни повідомив народний депутат та голова Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав ВПО Павло Фролов з посиланням на рішення уряду, пише "Україна Комунальна". 

 

Відповідальним за розробку та функціонування платформи визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

 

Що змінить новий реєстр та які строки встановлено:

 

Зручний пошук домівки: Платформа міститиме інтерактивну карту з деталізацією про технічний стан об'єктів, фотографіями та кількістю вільних місць. Переселенці зможуть самостійно обирати житло в будь-якому регіоні країни.

 

Залучення інвестицій: Система стане прозорим інструментом для залучення міжнародних коштів на ремонт та будівництво житла.

 

Поетапна підтримка: До кінця 2026 року має запрацювати система «єдиного вікна» для доступу до пільг, а вже у 2027 році — єдиний маршрут супроводу й інтеграції ВПО в нових громадах.

 

Попри затримку, урядовці розглядають цей реєстр як базовий фундамент для переходу від тимчасового прихистку до довгострокової житлової політики в Україні.

Уряд спрямував 5,14 млрд гривень для компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення. Це дасть змогу ще понад 3600 родинам, які втратили житло через російські удари та отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю. 

 

Кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME. Про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, пише "Україна Комунальна".

 

За його словами, житлові сертифікати вже отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 млрд гривень, з них понад 33 тисячі сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів.

Близько двох місяців залишається до початку нового опалювального сезону, який, за словами деяких посадовців, може стати одним з найтяжчих за всі роки великої війни. 

 

Згідно з рішенням РНБО, для всіх великих міст України передбачені видатки у межах Плану стійкості – гроші, які потрібні для проходження зими 2026/2027 і забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. 

 

Найбільший загальний бюджет Плану у столиці – 37 млрд грн. Дніпру необхідно 9 млрд, Харкову разом з областю – 8,1 млрд грн. Ці міста-мільйонники від початку поточного року витратили майже однакову суму з бюджету на сферу ЖКГ. 

 

Напередодні активної підготовки до проходження зими «Слово і діло» порівняло заплановані видатки на виконання Плану стійкості п'яти найбільших міст України, пише "Україна Комунальна".

 

План стійкості 2026-2027: видатки Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Одеси

 

Цьогоріч 14 березня президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо планів стійкості для українських міст та областей. Президент зазначив, що досвід майбутньої зими стане основою для подальших рішень: оновлення захисту для інфраструктури, логістики, основних енергетичних об’єктів, відновлення об’єктів після російських ударів, забезпечення додаткових спроможностей енергетики. Згідно з рішенням РНБО, виконати усі положення планів потрібно до початку опалювального сезону 2026-2027.

 

Київ: На початку серпня мер Києва Віталій Кличко озвучив, що загальна вартість Плану стійкості для столиці складає 37 млрд грн, з яких 31 млрд грн – це кошторис заходів та проєктів загальнодержавного значення. Згідно з Планом, пропорція фінансування визначена як 50/50 – держава/місто. Також, за словами Кличка, додатково до міської частини плану включені проєкти, обумовлені винятковою специфікою столиці – зокрема, це відновлення пошкоджених енергооб’єктів енергостійкість житла та соціального сектору. Тож для Києва сума фінансування Плану становитиме 22 млрд грн, пояснив мер.

 

Харків: під час наради у червні за участі міністра енергетики Дениса Шмигаля, керівництва обласної військової адміністрації, міста та керівників енергетичних компаній було визначено, що у межах комплексного Плану стійкості Харкова та області на першочергові 44 об'єкти необхідне фінансування у розмірі на загальну суму 8,1 млрд грн. Зокрема, на посилення захисту енергооб’єктів уряд уже виділив Харківщині 2,9 млрд грн.

 

Дніпро: Мер Дніпра Борис Філатов оцінив, що в цілому План стійкості для міста коштуватиме 9 млрд грн. Станом на початок липня Дніпро вже залучило 4 млрд грн кредитів у держбанках. А державне фінансування, за його словами, становить всього 40 млн грн. В цілому темпи реалізації Плану стійкості та координацію цього процесу на всіх рівнях Філатов оцінив як цілком прийнятні. Водночас головними проблемами, на його думку, залишаються фінанси та кадри.

 

Львів: у Львові на сесії міськради було визначено, що загальна вартість Плану стійкості міста становить 2,798 млрд грн. План передбачає 143 заходи. Щодо фінансування, то 1,176 млрд грн Львів планує додатково спрямувати з міського бюджету. Окрім цього, місто працює над залученням коштів міжнародної технічної допомоги в обсязі 513 млн грн, а також звернулося щодо додаткового фінансування до уряду.

 

Одеса: у квітні Одеська міськрада схвалила План стійкості, який повинен забезпечити безперебійну роботу об'єктів критичної інфраструктури взимку. Перш за все мова йде про роботу системи центрального опалення. Місто розраховує отримати щонайменше 3 млрд 600 млн грн (це рівнозначно 70 млн євро: 20 мільйонів гранту від Єврокомісії і 50 мільйонів кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку). Ці кошти будуть виділятися протягом двох років. Першу частину європейського фінансування Одеса мала отримати до серпня 2026 року.

 

Видатки міст на ЖКГ: 2025/півріччя 2026

Видатки обласних центрів на ЖКГ – це фактично спрямовані кошти місцевих бюджетів на житлове і комунальне господарство міста. Тобто, це гроші, які влада витратила на забезпечення житлово-побутових потреб містян, підтримуючи у належному стані приміщення та будинки, вирішуючи питання благоустрою, а також постачання води, газу, тепла й електроенергії.

 

За підсумками 2025 року найбільші видатки на ЖКГ були у Києва, де зараз мешкає близько 3,5 млн осіб – 11,1 млрд грн. Видатки з бюджету столиці на ЖКГ за перше півріччя 2026 року склали 2,8 млрд грн. Інші міста-мільйонники Харків та Дніпро витратили на ЖКГ у 2025 році 7,3 та 5, 2 млрд грн відповідно. Видатки за перше півріччя 2026 у міст майже однакові – 2,3 і 2,4 млрд грн. Львів, який з урахуванням внутрішніх переселенців також налічує майже мільйон жителів, у 2025 році витратив на ЖКГ 3,7 млрд грн. За пів року поточного року – 1,7 млрд грн.

 

В Одесі, де мешкає близько мільйона людей, видатки на ЖКГ торік склали майже 3 млрд грн. У Запоріжжі торік витратили з бюджету міста на сферу ЖКГ 2,6 млрд грн. За перші шість місяців 2026 року видатки на ЖКХ Одеси та Запоріжжя становили 1,2 і 1,1 млрд грн відповідно.

 

Видатки інших великих міст України на сферу ЖКГ у 2025 році на не перевищували мільярд. Зокрема, Вінниця – 969 млн грн, Миколаїв – 938 млн грн, Чернівці – 871 млн грн, Івано-Франківськ – 685 млн грн, Полтава та Луцьк – 679 і 676 млн грн. Хмельницький, Краматорськ, Тернопіль, Суми, Кропивницький – від 537 до 591 млн грн. Житомир та Рівне – 483 і 470 млн грн відповідно.

 

Найменші видатки на сферу ЖКГ з бюджету мали Черкаси, Чернігів та Ужгород.