У підготовці Екостратегії взяли участь понад 100 експертів та науковців у галузі екології, громадських активістів, членів екологічних організацій і киян.
Екостратегія має чотири основні напрямки екологічної політики міста Києва: “Чиста вода”, “Чисте повітря та чиста енергія”, “Зелені зони та біорізноманіття” та “Кругове управління відходами”.
У кожному з напрямків визначені конкретні заходи.
Для того, щоб покращити якість водопровідної води та захистити екосистему Дніпра, запропонували посилити контроль за якістю води, в тому числі впровадивши нові стандарти її оцінки.
Документ також наголошує на розширенні площі зелених зон та заповідних територій. Так, площа зелених зон до 2030 року досягне понад 7 тисяч гектарів. Крім того, 30 тисяч гектарів матимуть статус заповідних територій.
Одним з пріоритетів є розв’язання сміттєвої проблеми. Екостратегія передбачає будівництво сортувально-переробних станцій, створення пунктів, де можна буде відремонтувати старі речі, щоб не викидати їх на звалища. Також поставили за мету забезпечити киян компостерами, аби вони не спалювали рослинність.
У документі йдеться й про підвищення ефективності використання енергії у будівлях житлового та нежитлового фонду, екомодернізацію промислових підприємств та переходу їх до використання відновлених джерел енергії, впровадження міського електричного транспорту тощо.
Ключові показники екологічного розвитку столиці до 2030 року:
зростання частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі Києва до 50%;
зменшення енергоспоживання будівель на 25%;
зменшення викидів в атмосферне повітря забруднювальних речовин з 205 т/кв.км до 164 т/кв.км;
забезпеченість зеленими зонами загального користування з 18 до 25 кв. м/особу;
збільшення площі земель природно-заповідного фонду з 20,1 тисячі гектарів до понад 30 тисяч гектарів;
збільшення частки перероблених відходів до 50%;
зменшення захоронення відходів з 90 до 25%.
.jpg)
