Рус Укр
ГоловнаПублікаціїБудівництвоБудівельний кадастр: без терміну давності
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 

Будівельний кадастр: без терміну давності

Паспортизація - це перший крок на шляху до створення цих правил в контексті благоустрою.
Незвичне для слуху обивателя слово кадастр насправді має більш прийнятне тлумачення. Це, по суті, реєстр, список об'єктів, інвентарю або майна. Коли мова йде про містобудівний кадастр - мається на увазі створення паспортів вулиць і будинків, реєстр земельних ділянок з їх повними характеристиками і цільовим призначенням, визначенням історичної цінності та технічного стану всієї міської нерухомості.
 
Створення кадастру в Києві розпочнеться з центральної частини міста.
 
Документи такого роду існують практично в усьому цивілізованому світі. Ними користуються муніципалітети міст, архітектори і проектувальники, комунальні служби. Заглянувши в такий документ, можна легко визначити, приміром, хто є власником будинку, коли і ким він був побудований, чи має історичну цінність, в якому знаходиться технічному стані і так далі.
 
Спроба навести порядок у земельних справах не є для України чимось принципово новим. На початку зародження незалежності в 1992 році було заплановано створення містобудівного кадастру на підставі статті № 23 закону України «Про основи містобудування». І ось новий виток. 25 травня 2011, Кабміном було прийнято постанову № 559 про містобудівний кадастр. Одним з ініціаторів цієї постанови стало Головне архітектурне управління. А експерти будівельного ринку, оцінили цю дію, як ще одну спробу постати перед країнами ЄС цивілізованою державою.
 
Існуюча на даний момент інформаційна база далеко не повна, і, за словами віце-президента Національної спілки архітекторів Вадима Жежеріна, давно вже не відповідає вимогам часу, оскільки напрацьований колосальний матеріал природно застарів. Що ж стосується оновлення бази в 1993 р., то в цій системі не було врегульоване питання розподілу функцій між містобудівним та земельни кадастрами. 
 
А зважаючи на декларативність відповідних норм містобудівний кадастр, як інформаційна база, так і не був створений. І тільки в п. 23 постанови № 559, (2011 р.) передбачається прямий зв'язок, і єдина інформаційна база між містобудівним та земельним кадастрами.
 
Передбачалося, що створення нової сучасної інформаційної бази має завершитися в 2013 р., за умови регулярного фінансування. Проте в регіонах цей процес пішов зовсім по-різному.
 
Як повідомив «У.К.» президент Національної спілки архітекторів України Володимир Гусаков, найбільш благополучно програма виконується в м.Полтава. В цьому обласному центрі комп'ютеризовану базу даних по кадастрам вже створили, і вона реально працює. Аналогічна система близька до завершення і у Вінниці.
Певний обсяг робіт виконано і в Києві. Так, наприклад, в якості прикладу Архітектурним бюро під керівництвом Віктора Зотова була проведена паспортизація вул. Хрещатик. При цьому, як заявив сам керівник робіт, головна проблема в державі - відсутність правил в цілому. А паспортизація - це перший крок на шляху до створення цих правил в контексті благоустрою.
 
Паспортизація, як мінімум, описує стан і ситуацію, яка існує сьогодні, а це вже немало. Однак паспортизація нерухомості просувається повільніше, ніж хотілося б. Не складно здогадатися, що найбільш складною ситуація є в столиці. Втім, вже створений список так званої першої та другої черг для паспортизації. В нього увійшло 130 центральних вулиць і магістралей Києва. Готується список вулиць 3-ої черги паспортизації. Але всього в Києві близько 1600 вулиць.
 
Хоча, за словами головного архітектора міста Сергія Целовальника, паспортизація - це постійний безперервний процес, і оновлення паспорта будинку чи вулиці необхідно проводити кожні 5 років. Однак процес можна було б завершити вчасно, за умови підключення більшого числа фахівців. С.Целовальник поскаржився також і на нестабільність фінансування. «Ми - сказав він, - пишемо листи керівництву міста з проханнями про фінансування, але кошти не виділяються. 500 тис. грн на кінець минулого року - нам їх не дали. На цей рік для нормальної роботи потрібно, принаймні, три мільйони».
Ще одна проблема, властива саме для України, це відсутність доступу до документів земельного реєстру. Як повідомив кореспонденту «У.К.» віце-президент Національної спілки архітекторів України Вадим Жежерін, сьогодні практично ніхто не може отримати в повному обсязі дані про те, кому належать ті чи інші земельні ділянки. Ці дані не може отримати навіть головний архітектор міста. «Наша нерухомість - сказав він, - знаходиться на землі, наші транспортні системи проходять по землях, що комусь належать. До сих пір не опублікований реєстр пам'яток архітектури. І це вигідно тим, що можна безкарно «дерибанити» землі.
Опір чиновників земельного відомства реалізації даної програми пояснити не складно. Адже створення єдиної загальнодоступної бази значно спростило б узгодження всіх питань пов'язаних з землевідведенням та прискорило оформлення всіх документів необхідних для початку виробництва будівельних, реставраційних та інших робіт в міському середовищі.
 
За словами гендиректора компанії Global Solutions Сергія Тумасова, створення єдиної бази містобудівного та земельного кадастрів спростило б ситуацію для забудовників. «У всякому разі, прискорило б процес погоджень. Не треба було б по 2-3 тижні чекати довідки про присвоєння кадастрового номеру тієї або іншої ділянки. Було б добре, якби цей кадастр був загальнодоступним, і всі, кому це потрібно, могли б знайти його в Інтернеті, отримавши потрібну інформацію про кожну земельну ділянку. Не думаю, що це суттєво вплинуло б на рівень корупції, оскільки корупція у нас має інші корені.
 
Однак не варто дивуватися тому, що бюрократичний апарат опирається створенню такої інформаційної бази. Адже створення нової системи, скорочує шлях і час проходження документів, що серйозно підірвало б основи самого чиновництва. Однак при належній волі, цей опір системи подолати можливо».
 
Реалістичний в оцінках того, що відбувається в галузі і президент Союзу архітекторів України Володимир Гусаков. Він так само оцінив терміни закінчення робіт зі створення єдиного кадастру в 2013 році, як малоймовірні. А сам хід робіт, на його думку, складно назвати позитивним.
 
Проаналізувавши все вищесказане, можна з упевненістю припустити, що єдина інформаційна база та програмне забезпечення до неї все ж таки буде створено, проте займе цей процес значно більше часу, ніж передбачалося раніше. Рішення проблеми навряд чи обійдеться без вольових рішень з боку верхнього ешелону влади і серйозних кадрових перестановок.

Костянтин Єгоров
 
Коментарі (0)
16