В умовах зростання тарифів на централізоване опалення та гаряче водопостачання, що суттєво впливає на родинний бюджет киян, актуальності набуло питання раціонального використання енергоресурсів, в тому числі за рахунок встановлення засобів обліку теплової енергії. Як просувається процес обладнання житлового фонду столиці загальнобудинковими лічильниками теплової енергії, які проблеми при цьому виникають та за рахунок чого їх можна вирішити? – відповіді шукали місцева влада, постачальники теплової енергії та експерти галузі вчора на круглому столі «Обладнання будинків Києва лічильниками теплової енергії: актуальність, головні завдання та джерела фінансування», організатором якого виступило ІА «Україна Комунальна».
Зокрема, заступник Голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв нагадав, що облік теплової енергії – це єдиний на сьогодні спосіб сплачувати за справедливі спожиті обсяги комунальних послуг, що, власне, і чудово усвідомлює міська влада, тому мер Києва Віталій Кличко і доручив усім міським службам і теплопостачальним організаціям забезпечити стовідсотковий побудинковий облік теплової енергії протягом періоду підготовки до наступного опалювального сезону.
При цьому посадовець зауважив, що відповідна робота була розпочата ще наприкінці минулого року. Відтоді і до сьогодні було встановлено 800 лічильників теплової енергії.
«Хочу відмітити, що лічильники, які з 2007 року зберігалися на складах, ми оживили і також встановили господарським способом… Вони ще залишилися і перспектива їхнього встановлення в цьому році також є. Загалом потрібно встановити ще близько 4 тисяч приладів обліку теплової енергії» - підкреслив пан Пантелєєв.
За його словами, місто має намір виділити 50 млн грн на ці цілі. Їх вистачить приблизно на встановлення тисячі засобів обліку теплової енергії. Решту, місцева влада сподівається, що зможе встановити ПАТ «Київенерго» власним коштом.
Окрім цього, посадовець зазначив, що містом також було проведено енергоаудит. У його ході були виявлені будинки, у яких енергоспоживання питоми найбільше. Саме ці будинки, за словами пана Пантелєєва, в першу чергу будуть оснащуватися приладами обліку.
У свою чергу генеральний директор ПАТ «Київенерго» Олександр Фоменко повідомив, що компанія взяла курс на встановлення засобів обліку теплової енергії, в тому числі і загальнобудинкових, ще у 2012 році. Розроблена у той час програма була розрахована до 2018 року. Зокрема, згідно з нею, у 2014 році ПАТ «Київенерго» за рахунок власних коштів встановило 680 лічильників теплової енергії. Однак, зростання тарифів на теплову енергію внесло корективи у плани компанії і змусило прискоритися.
«Наприкінці минулого року з містом була розроблена спільна програма. За останньою інвентаризацією у Києві, зокрема в зоні обслуговування «Київенерго», необхідно встановити біля 9,5 тисяч точок обліку. З них 50% вже встановлено. Необхідно доставити приблизно 5 тисяч точок обліку» - наголосив пан Фоменко, підтверджуючи той факт, що з міського бюджету на ці цілі виділяється 50 млн грн, які рівноцінні тисячі засобам обліку теплової енергії.
Решту лічильників, за його словами, буде встановлено компанією за рахунок інвестиційних програм (148 млн грн – близько 2 тисяч лічильників) та залучення інвесторів.
«Скоріше за все, це будуть міжнародні організації, які мають підтримуватися і місцевою владою, і регулятором» - поділився генеральний директор ПАТ «Київенерго».
Поряд з цим, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Руслан Машляківський зауважив, що на сьогодні по Україні засобами обліку теплової енергії обладнано менше 40% будинків, в той час коли на кінець 2014 року планувалося облаштувати 45% будинків, згідно із зобов’язаннями, які взяла на себе держава у квітні минулого року перед міжнародною європейською спільнотою.
«Аналогічні зобов’язання Україна повторно взяла на себе в рамках останнього меморандуму з Міжнародним валютним фондом, але розуміючи ту ситуацію, яка є з підвищенням тарифів і неможливістю за рік передбачити такі кошти в інвестиційних програмах, які автоматично лягли б ще більшим тягарем на наших споживачів, ці зобов’язання ми взялися виконати до кінця 2016 року» - повідомив пан Машляківський.
Тож, наразі головна мета Нацкомісії при розгляді всіх інвестиційних програм - облік виділення коштів на встановлення будинкових лічильників тепла.
Голова «Спілки власників житла України», Міністр житлово-комунального господарства України (2007-2010рр.) Олексій Кучеренко уточнив, що сам по собі лічильник теплової енергії не призводить до зменшення споживання енергоносіїв або його збільшення, а констатує сам факт споживання теплової енергії.
Він висловив думку, що курс на пришвидшення встановлення засобів обліку теплової енергії було взято із запізненням. «Я вважаю, що рік втрачено, із запізненням проводиться робота, адже перше підвищення тарифів сталося не сьогодні. Воно сталося рік тому, і усі знали, що в подальшому ситуація не зміниться, а буде йти на подальше зростання, підвищення тарифів на газ. Потрібно було негайно вносити в ліцензійні умови жорстку вимогу 100% облік. Було ж відомо, що без обліку не зможе монополіст працювати, але до останнього моменту побутувала ідея, що самі мешканці мають встановити засоби обліку у своїх будинках» - сказав пан Кучеренко.
Міністр палива і енергетики (2005-2006 рр.), Голова Наглядової ради ПАТ «Київенерго» Іван Плачков, пояснив, чому не вдалося раніше облаштувати усі столичні будинки засобами обліку теплової енергії.
«Коли ми говоримо про облаштування будинків Києва засобами обліку тепла, потрібно говорити про дооблаштування засобів обліків теплової енергії, тому що в 1998 році було прийняте рішення і було залучено два кредити. Міська адміністрація залучила кредит Європейського банку десь близько 40 млн дол. і на ці 40 млн дол. до 2005 року були встановлені засоби обліку на всі установи і організації, які фінансувалися з міського бюджету. На частину кредиту всесвітнього банку було встановлено порядку 3 тисяч разом з іншими споживачами засобів обліку теплової енергії. У 2002 році Київською міською радою було прийняте рішення про обладнання засобами обліку абсолютно усіх будівель, однак на шляху до реалізації цього задуму виникли перепони – ніхто не хотів нести відповідальність за встановлення засоби обліку» - зазначив він.
На думку ж Голови Київської міської державної адміністрації (1996-2006рр) Олександра Омельченка, у ситуації, яка склалася нині в Києві із засобами обліку теплової енергії, винна, в першу чергу, центральна влада, котра впродовж багатьох років не виділяла кошти на ці цілі, та місцева влада, яка дозволила ПАТ «Київенерго» перейти з комунальної власності у приватну.
У підсумку і міська влада, і постачальники теплової енергії, і Національна комісія сподіваються на злагоджену роботу задля того, щоб облаштування столичних будинків засобами обліку теплової енергії сталося щонайшвидше.
Катерина Ляшевська
.gif)
