Впевнені, що проблеми благоустрою схожі у всіх містах України. Але столиця, все таки, візитна картка будь-якої країни. Кореспондент «У.К.» вирушив у комунальну подорож вулицями древнього і величного Києва. Почати вирішили з Святошинського району, хоча б в данину пам'яті чернігівському князю Святославу і Миколі Святоші, імена яких етимологічно пов'язують з назвою. Попереду у нас інші 9 столичних округів, а зараз - знайомтеся - Його Величність Святошинський район.
Територія сучасного адміністративного Святошинського району охоплює не тільки Святошино, Академмістечко, але також Біличі і Борщагівку. Це найбільш густонаселений район на правому березі Києва - за різними даними в цьому районі проживає від 320 до 360 тис. осіб. Сам район розташувався на 148 вулицях і 6 парків загальною площею майже 66 га.
Почнемо з цікавої статистики «темних» вулиць Києва. У Святошинському районі це вулиці Григоворича-Барського, Чорнобильська, Депутатська. Я вирішив перевірити, що змінилося за чотири місяці, і перше, що кидається в очі - збільшилася кількість працюючих ліхтарів.
Майже на кожній святошинській вулиці всі ліхтарі справні, але вуличного освітлення все одно недостатньо для того, щоб можна було присвоїти району звання «світлий»: безліч темних закутків псують загальну картину. Так що, окрім оснащення лампочками ліхтарів, які вже встановлені, муніципалітету все ж варто подбати і про встановлення додаткового освітлення.
Але, забудемо на хвильку про лампочки і подивимось навколо - красиво і спокійно. (Святошинський район далеко не лідирує за кількістю злочинів. За даними міліції, він - на сьомому місці за рівнем криміногенної обстановки). Святошино - зелений район, з безліччю насаджень і квітковими клумбами.
Однак місцеві жителі, мабуть, не задоволені рівнем благоустрою свого району, і допомагають співробітникам зеленбуду, «прикрашаючи» дерева викинутими з вікон пакетами, сміттям, ганчірками.
Чи через особливості посадки дерев, чи з-за людської ліні, але таку картину можна побачити досить часто, наприклад на вулицях Якуба Колоса, Гната Юри, проспекті Леся Курбаса (будинку 11,15,11), вулиці Жмеринської, Героїв Космосу та інших вулицях Микільської Борщагівки.
А що під ногами? Як це не дивно, прибрані дороги і тротуари. Дійсно, розкиданого сміття не так багато. Можливо, двірники добре виконують свою роботу, а може бути вся справа в сміттєвих баках, яких у Святошинському районі достатня кількість?
Разом з тим, багато контейнерів переповнено і, відповідно, це є причиною «розквіту» невеликих стихійних звалищ навколо сміттєвих баків. З іншого боку, збирають навколо себе все більше і більше сміття, але це куди краще, ніж розкидані відходи під вікнами будинків і під'їздами.
З урнами ситуація йде набагато краще - їх більше, і вони напівпорожні. А на вулиці Потапова, викидаючи в урну цукерковий фантик, зауважив всередині сміттєвий пакет, що є досить рідкісним явищем для столиці в цілому.
Тим не менш, сміттєвози звільняють район від відходів рідше, ніж хотілося б... «По таких дорогах особливо не поїздиш», - подумав водій сміттєвоза і організував собі позаплановий вихідний. Гумор, звичайно, чорний, але цілком застосовний до ситуації зі станом доріг в Святошинському районі - і цей стан вкрай гнітючий. Кількість ям перевищує гранично допустимі норми, в деяких двориках на паркувальних місцях машини буквально «потопають» у ямах. Не знаю, чи планують ремонтувати дороги відповідні інстанції, але кияни вже почали самодіяльність. Приміром, пройшовшись по бульвару Кольцова, можна побачити кілька ям засипаних піском, камінням, шматками асфальту або всім цим разом узятим.
Тільки дітей шкода, адже брали пісок з пісочниці на поруч розміщеної дитячому майданчику. Треба віддати належне, що таких майданчиків у районі вистачає, та й стан їх не викликає нарікань. Особисто я побачив лише кілька повалених «грибків» і іржавих гірок. Ще однією визначною пам'яткою святошинських околиць є повалені огорожі або взагалі їх відсутність - все це наслідки проведення ремонтних робіт на магістральних мережах. Судячи з усього, робітники залишають після себе земляні кургани і пам'ятники архітектури у вигляді повалених гіркою огороджувальних стовпів, так би мовити, «на пам'ять», а відновлювати первісний вигляд вулиці при цьому, природно, ніхто не поспішає.
Під час прогулянки по Святошинському району я виявився, напевно, на найдобрішій вулиці, а точніше біля будинку №16 по вулиці Сім'ї Сосніних. Біля нього жителі побудували кілька будок для безпритульних собак, та ще й утеплили їх.
Пустити на самоплив завжди можна, а допомогти і щось зробити не кожен вважає за потрібне. Але як би добре чи погано нам, киянам, не жилося, в яких би умовах ми не знаходилися, варто пам'ятати, що ми також відповідальні за стан та благоустрій найдавнішого міста, як і міська влада. Так, у кожного свої обов'язки, але засипати ту трикляту яму перед своїм будинком, в яку ви потрапляєте вранці по дорозі на роботу, або витратити 15 гривень на сміттєві пакети і поліпшити зовнішній вигляд перед своїм парадним, ми все таки можемо. Було б бажання.
Михайло Виговський
.gif)
