Рус Укр
ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоБюджет столиці: як Києву заробити гроші?
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Бюджет столиці: як Києву заробити гроші?

У Верховній Раді вирішується питання про щорічне виділення Києву декількох додаткових мільярдів і перерозподіл фінансових потоків. Шанси на практичне втілення цієї ідеї примарні, але є.

Наприкінці травня народний депутат Валерій Карпунцов подав у Верховну Раду два законопроекти - №4939 і №4940. Згідно з пояснювальною запискою, метою проектів є забезпечення ефективного функціонування Києва. Перший з них змінює систему управління столицею (об'єднує посади київського мера і голови КМДА, і скасовує райдержадміністрації). Другий - наповнює бюджет Києва додатковими мільярдами за рахунок зміни Бюджетного Кодексу. Окремим розділом в першому проекті розширені повноваження органів місцевого самоврядування щодо організації та контролю за автопарковкою, що також має принести Києву чималий дохід.

В одній особі

Доля проекту № 4939 вже вирішена. 3 червня для його прийняття Верховній Раді не вистачило 5 голосів. Хоча, по суті, проект лише приводить у відповідність з Конституцією закон «Про столицю України - місто-герой Київ»: визначає, що Президент автоматично призначає головою КМДА переможця виборів на посаду київського мера. Провалений він в основному з політичних причин, що не виключає реваншу (якщо зміниться позиція «Батьківщини», яка підтримала проект всього 12 голосами).

Нагадаємо, що Конституційний суд в 2008 році прийняв рішення №10-рп/2008, в якому прямо вказав, що Київську міську державну адміністрацію має очолювати мер, обраний киянами.

Новація проекту №4939 - скасування київських районних адміністрацій. Замість них проект пропонує створити районні представництва КМДА і наділити їх широкими повноваженнями з управління районами Києва. За словами автора законопроекту, ці ініціативи - перші кроки до децентралізації влади і самоврядування.

Як столиця заробить на автопарковках

Крім того, проект №4939 спрямований на забезпечення додаткових надходжень до бюджету Києва в результаті посилення контролю за діяльністю автопарковок. Він заповнює давно існуючу законодавчу прогалину. Справа в тому, що сьогодні ні законом «Про місцеве самоврядування в Україні», ні законом «Про дорожній контроль» участь місцевої влади у автопаркувальному процесі не передбачено. А головним регулюючим документом є Правила паркування транспортних засобів, затверджені Постановою Кабміну №1342 від 3 грудня 2009 року - їм влада і керується у своїй діяльності. Проблема в тому, що реальна відповідальність за порушення Правил сьогодні відсутня: паркувальник може лише заблокувати виїзд автомобіля з майданчика і вимагати оплатити парковку через суд.

Читайте також: Бюджетні кошти потопають у воді

Документ вносить необхідні поправки в обидва закони: розширює повноваження місцевої влади і відносить до їх компетенції прийняття рішень про організацію, обладнання та функціонуванні автопарковок. Крім цього, він наділяє місцевих чиновників правом контролювати діяльність парковок, розглядати справи про порушення, складати адмінпротоколи і стягувати штрафи з порушників. Самі штрафи проект також встановлює - доповнює Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею «Порушення правил паркування транспортних засобів».

«Ви пам'ятаєте, яка у нас була дискусія з приводу того, що на парковках не відводяться місця для інвалідів, що автомобілі паркуються на магістралях, через  що не можуть під'їхати пожежні машини; що робота з отримання коштів за паркування не впорядкована (а це колосальні кошти, які не надходять до місцевих бюджетів)», - обґрунтував необхідність прийняття проекту №4939 Валерій Карпунцов, виступаючи перед депутатами 3 червня.

Примітно, що незважаючи на провал проекту №4939, більша частина передбачених ним нововведень може почати діяти вже найближчим часом. За іронією долі, у день подачі проекту №4939 - 29 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо правил паркування транспортних засобів і встановлення відповідальності за порушення правил паркування транспортних засобів» (проект №2499). 5 червня закон спрямований на підпис Президенту.

При цьому за винятком норми, що наділяє місцевих чиновників правом розглядати адміністративні «автопаркувальні» справи і стягувати штрафи з порушників, нововведення проекту №4939 і нового закону дуже схожі. Навіть розмір штрафів ними передбачено аналогічний - від 8 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів (136-204 грн) за несплату водієм послуг з паркування та у розмірі від 15 до 18 мінімумів (255-306 грн) - за паркування на місцях, призначених для розміщення безкоштовного транспорту інвалідів та пільговиків.

Принципова відмінність закону лише в тому, що їм встановлено чіткий норматив забезпечення парковками обласних центрів та Києва: 5% і 10%, відповідно. Закон може вступити в силу вже в найближчий місяць.

З кожної зарплати - бюджетний дохід

Що ж стосується проекту №4940, він пропонує внести до Бюджетного кодексу три ключові поправки:

- направляти до місцевого бюджету Києва 100% податку на доходи фізичних осіб, що збираються на території міста (а не 50%, як зараз);

- доповнити перелік бюджетних трансфертів субвенціями та бюджетними дотаціями для виконання Києвом функцій столиці;

- встановлювати ліміти коштів, які передаються Києвом до державного бюджету у вигляді трансфертів, один раз у 3 роки (а не щороку, як зараз).

Крім цього, проектом списується непогашена заборгованість Києва перед державним бюджетом за станом на 1 січня 2014 року у розмірі 3,7 млрд грн (держбюджетне запозичення на покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання бюджету Києва). На думку розробників проекту, все це необхідно для посилення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування в Києві. При цьому йдеться про кардинальне «перекроювання» столичного бюджету: збільшення його з нинішніх 20 млрд грн до 27 - 28 млрд грн.

Читайте також: Кабмін віддав школярам гроші комунальників

За прогнозом, у 2014 році надходження податку на доходи фізичних осіб, що сплачується на території Києва, складуть 7,96 млрд грн. З цієї суми 1,14 млрд грн Київ повинен буде віддати держбюджету у вигляді трансфертів. Нескладно підрахувати, що якщо в скарбниці Києва буде залишатися 100% податку на доходи фізичних осіб, за рік столиця отримає близько 16 млрд грн. Правда, і до держбюджету місту доведеться повертати набагато більше, ніж зараз.

За розрахунками Міністерства фінансів, прийняття проекту закону №4940 призведе до розбалансування бюджету у 2014 році на суму близько 8,7 млрд грн (втрати надходжень податку на доходи фізичних осіб - близько 5 млрд грн, списання бюджетної заборгованості Києва - 3,7 млрд грн), у 2015 році - на суму близько 14,5 млрд грн. А надалі кожен рік - до втрат приблизно 7 млрд грн.

Тому шансів на успішне проходження в парламенті небагато. За оцінкою Головного науково-експертного управління Верховної Ради, проект потребує доопрацювання і недостатньо обґрунтований. До того ж, у Бюджетний кодекс вже внесені зміни, якими визначено особливості взаємовідносин державного бюджету з бюджетом Києва. Відповідний закон №1210-VII, - Верховною Радою прийнято 15 квітня.

Ще одна проблема полягає в тому, що чіткі критерії фінансування столичних функцій сьогодні відсутні. У зв'язку з цим парламентські експерти рекомендують спочатку розмежувати столичні функції, які повинні фінансуватися з держбюджету, і функції з забезпечення життєдіяльності Києва (вирішення комунальних, інженерних, транспортних і соціально-культурних проблем міста), які повинні фінансуватися за рахунок бюджету Києва, і лише після цього піднімати питання про виділення Києву «столичних» субвенцій і дотацій. Аналогічна ситуація і з погашенням 3,7 мільярдного боргу Києва перед держбюджетом - у проекті не міститься роз'яснень, чому такий величезний касовий розрив виник, і чому він має бути списаний.

Парламентський комітет з питань бюджету також займає жорстку позицію щодо проекту №4940: 3 червня в парламенті зареєстровано проект постанови про його відхилення. Тим не менш, історію з перерозподілом «прибуткових» надходжень на користь бюджету Києва можна вважати закінченою. У парламенті вже зареєстрований альтернативний законопроект №4940-1. У Бюджетний кодекс він вносить лише одну поправку - про зарахування 100% надходжень податку на доходи фізосіб до бюджету Києва.

При цьому серйозних контраргументів проти такого перерозподілу фінансових потоків, за винятком можливого розбалансування держбюджету, по суті, немає.

Тому шанси, що бюджет Києва в перспективі поповниться багатомільярдними відрахуваннями із зарплат киян і приїжджих працівників, все-таки є. А з «полуторним» бюджетом і у столичної комунальної сфери може відкритися друге дихання. Питання лише в тому, чи погодиться на такий розподіл бюджетних коштів інші українські міста і регіони. 

 
Коментарі (0)