В Україні продовжують «розростатися» міста. За інформацією Державної служби статистики, без урахування тимчасово окупованої території Криму, у 2014 році в будівельні роботи було вкладено 50,2 млрд грн, що на 7,1% більше встановленої норми на цей рік. Індекс будівельної продукції при цьому порівняно з 2013 роком становив 78,3%. На нове будівництво, реконструкцію та технічне переозброєння припало 82,4% від загального обсягу виконаних робіт.
З одного боку – добре, а з іншого – це часто стає причиною конфліктів, вирішення яких іноді потребує втручання у законодавство. Особливо цікава ситуація у цьому ключі спостерігається у Києві.
Слід виокремити, 10,8 млрд грн, з використаних коштів на будівельні роботи у минулому році, пішли саме на забудову столиці. На спорудження будівель було направлено 8 млрд грн (74,3% від загального обсягу). З них 4,3 млрд грн було вкладено у будівництво житлових будівель (40,1%), решта – 3,7 млрд грн (34,2%) – у нежитлових. Із будівництва інженерних споруд, відповідно, столичні забудовники виконали робіт на 2,8 млрд грн (25,7% від загального обсягу).
Втім, поряд з офіційною статистикою є і неофіційна – прогресує також незаконна забудова (на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети; без дозвільних документів на будівництво; неналежно затвердженими проектами; порушеннями будівельних норм і правил). Найбільше від такої діяльності страждають зелені зони. Лише за останні місяці у Києві розгорілося декілька гучних будівельних скандалів.
Як повідомляла «Україна Комунальна» раніше, 25 грудня 2014 року депутатам Київради довелося проводити засідання під заклики активістів спинити забудову Печерських пагорбів та стати на захист зелених зон міста.
На початку грудня кияни вимагали від міської влади реакції на забудову території паркової зони у Кадетському Гаю та скверу на вулиці Артема.
У листопаді обурення містян викликав початок будівництва церкви на вулиці Луначарського, 5-А, тоді як їм там бачилася зелена зона.
Впродовж року таких випадків назбирується до півсотні.
Столична влада, розглядаючи кожен із будівельних конфліктів між киянами та забудовниками, не скупиться на обіцянки – запевняє, будівництво непогоджене з громадою, буде з нею погоджено, самочинне та з порушеннями – ліквідоване.
«Прийшов час діяти більш жорстко. Якщо відсутні дозвільні документи на будівництво, а таких незаконних будівництв у Києві, на жаль, достатньо, ми будемо зносити і будівлі. Жодних компромісів тут бути не може», – наголошував наприкінці року мер міста Віталій Кличко в ефірі одного зі столичних телеканалів.
За його словами, таких радикальних дій тим, хто будує з порушеннями процедур, слід чекати з початком 2015 року.
Та і це не панацея. На місці знесених будівництв цілком ймовірно виникне нове.
Головний архітектор Києва Сергій Целовальник пояснює такий стан речей тим, що у березні 2011 року був прийнятий закон про регулювання містобудівної діяльності.
«З тих пір у головних архітекторів столиці немає контролюючих функцій, а містобудівні ради стали іграшками – обговорення проектів на них необов’язкове і відбувається тільки за бажанням забудовника» - подає цитату експерта КМДА.
Справді вирішити проблему незаконного будівництва міста, на його думку, може лише внесення змін до відповідних нормативних актів, в тому числі законів України, які посилять роль міста і громади у будівельних питаннях.
Але у парламентарів є також свій погляд на будівельні проблеми Києва: рятувати зелені зони столиці потрібно не лише від горе-забудовників, але і самої місцевої влади.
Так, минулого тижня на розгляд комітетів Верховної Ради було подано проект Закону №1772 «Про мораторій на будівництво об’єктів виробничого призначення та об’єктів невиробничого призначення на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва».
Його розробник нардеп від «Блоку Петра Порошенка» Володимир Ар’єв у пояснювальній записці до документу підкреслює, що «у Києві склалася критична ситуація щодо незаконної, неконтрольованої та систематичної забудови... Київська міська рада, без належних на те повноважень та жодних узгоджень, розпорядилася і продовжує розпоряджатися особливо цінними землями столиці на яких розміщенні об'єкти природно-заповідного фонду та охоронювані об'єкти Всесвітньої культурної спадщини, вилучення яких перебуває виключно в компетенції Верховної Ради України…».
Відповідно, законопроектом передбачено строком на 5 років введення мораторію на будівництво об’єктів виробничого призначення та об’єктів невиробничого призначення на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства столиці. Мова про сквери, ботанічні сади, парки, лісопарки, рекреаційні зони, міські ліси, приміську зелену зону; зелені насадження прибудинкових територій; урочища зі стрімкими схилами; берегозахисні ділянки та водоохоронні зони; острови та схили Дніпра.
Водночас, у документі зауважується, що вибіркова забудова таких зон можлива у разі «відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, аварійної та надзвичайної ситуації». У випадку останнього, підкреслюється – «будівництво проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством України».
Тож, грубо кажучи, виходить, що не будуємо – примножуємо черги безквартирників чи відмовляємося від ряду послуг, будуємо – вбиваємо зелені зони. Хто винен у цьому, варіантів декілька - забудовники, місцева влада або і забудовники, і місцева влада. Надія одна – на законодавство. Однак, незаконна забудова нардепами теж не фантастика.
Катерина Ляшевська
.gif)
