Чутки про катастрофічне забруднення дніпровської води та її згубний вплив на людський організм не відповідають дійсності. Навіть під час нинішньої спеки вода у кранах киян є придатною до споживання після попереднього кип’ятіння. Таку думку обстоює старший науковий співробітник відділу екології водойм Інституту гідробіології НАН України Юрій Плігін.
«Будь-які розмови про катастрофічний стан води у Дніпрі та про те, що ця річка гине, є неправдою. Не відповідають дійсності й чутки про те, що водосховища перетворюються на гнилі болота, тому стоячу воду, мовляв, терміново треба спускати. В усі часи Дніпро жив, а організми, що поселялися в ньому та згодом вмирали, завжди перероблялися. Ми постійно беремо проби води. Життя там є, планктони переробляють і фільтрують воду. Тобто, водосховища живуть та працюють», - сказав Юрій Плігін.
Що стосується того, наскільки безпечною є вода для пиття, пан Плігін відповів, що боятися нічого.
«За нашими даними, Київський та Деснянський водопроводи не дивлячись на складність дають все-таки достатньо хорошу воду. Принаймні, я п'ю воду не з бювету, який поряд із моїм домом, а з-під крана, попередньо прокип'ятивши її. Адже бюветна вода подається на поверхню безпосередньо і взагалі не проходить жодного очищення. Вона не хлорується і не фільтрується», - розповів еколог, повідомивши, що свого часу його Інститут на договірних умовах проводив аналіз бюветної води та дійшов негативного висновку.
Читайте також: Україну виведуть на чисту воду
При цьому старший науковий співробітник відділу екології водойм Інституту гідробіології НАН України наголосив на необхідності подальшої реконструкції Деснянського та Дніпровського водозабору із застосуванням нових технологій. «Зараз збираються запровадити очищення від органічних речовин не хлором, а гіпохлоритом натрію, або ще краще – озонуванням. Із гіпохлоритом питання достатньо опрацьоване та майже вирішене, а ось із озонуванням – все залежить від вартості. Бо тоді вода через великі затрати електроенергії буде коштувати значно дорожче».
Що ж до безпечності відпочинку на пляжах столиці, то Ю. Плігін повідомив, що зараз багато із них закриваються: «Найбільш безпечними для здоров'я є так звані дикі пляжі, які знаходяться вище Київського водосховища». Серед потенційно небезпечних з екологічної точки зору місць для купання на Дніпрі Юрій Плігін назвав район вище Оболоні, де знаходяться очисні споруди Вишгорода, околиці Московського мосту, район гавані, де судноремонтний завод та інші підприємства, масиви Русанівських та Нижніх садів на Осокорках.
Проте сумна першість, за його словами, у цьому невтішному списку належить річці Либідь. «Одним із найголовніших забруднювачів Дніпра є річка Либідь, яка проходить через усе місто і збирає повеневі стоки із 30-40% площі Києва», - резюмував він, наголосивши, що не залежно від місця знаходження кияни мають засвоїти одне правило – не приймати водні процедури після дощу. «Після повені, як мінімум один день, слід утриматися від купання», - порадив фахівець.
Говорячи про ситуацію на інших водоймах України, науковець назвав найбільш чисті річки. «Це - Десна у верхній частині, верхній Дністер та Тетерів. Окрім того, набагато чистіші від рівнинних річок гірські. Зокрема, у Капатах річкова вода набагато чистіша через повеневі та снігові стоки. Не так інтенсивно використовуються у сільському господарстві й ліси та луки», - резюмував він.
За матеріалами УКРІНФОРМ
.gif)
