Після того, як вибухнув реактор на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, у Києві почали будувати бювети, щоб забезпечити столицю чистою питної водою з підземних водоносних горизонтів. Вода з бюветів досі залишається однією з найчистіших, показали дослідження. Принаймні багато в чому кращою, ніж водопровідна. Однак міська влада не дбає про бювети належним чином. З близько 200 бюветів у Києві половина не працює.
Вода у київських бюветах подається з горизонтів 200 метрів завглибшки і більше. Вода на такій глибині добре захищена від хімічного та мікробіологічного забруднення.
Читайте також: НЕпитна вода Донбасу
Нещодавно ЗМІ замовили незалежне тестування води у трьох київських бюветах, які розташовуються у парку Шевченка в центрі міста, на проспекті Гонгадзе, 20 (Виноградар) на правому березі Дніпра і на вулиці Бойченка, 12 (Дарниця) на Лівому березі.
Мікробіологічний аналіз, який провела Лабораторія санітарної мікробіології Інституту гігієни та медичної екології імені Марзєєва, показав, що вода в цих бюветах не містить шкідливих бактерій та мікробів. А випробування за хімічними показниками, яке здійснила Лабораторія іонного обміну та адсорбції університету «КПІ», підтвердило, що бюветна вода безпечна і фізіологічно повноцінна.
Вода у всіх трьох зразках відібраних з бюветів мала сильний запах, який, за словами лаборантів, свідчить про високий вміст сірководню. Неприємний запах сірководню досить швидко випаровується з води, але може бути достатньою причиною, щоб відвадити людину від споживання цієї води. На цьому негативний вплив сірководню вичерпується, вважаю деякі експерти. Інші переконані, що сірководень шкідливий.
Читайте також: Безгосподарність сушить українські села
«Сірководень – це продукт життєдіяльності бактерій. В ньому немає нічого хорошого», – переконує Костянтин Загороднюк асистент професора Національного медичного університету імені Богомольця.
Аналізи показали також, що вміст заліза у бюветі у парку Шевченка перевищував норму у три рази. Частина експертів вважає, що надлишок заліза не несе загрози для здоров’я людини. Санітарно-епідеміологічна служба міста Києва, яка здійснює державний нагляд за якістю питної води, відповіла, що не бачить сенсу говорити про результати цих аналізів, оскільки проби води відбирали не працівники санстанції.
Нагадаємо, муніципальне підприємство «Київводоканал», на яке покладено обов’язок здійснювати виробничий контроль води у бюветах, запевнило, що відповідає лише за технічний стан бюветів, а не за якість води в них.
Нещодавно засноване комунальне підприємство «Київводфонд», на балансі якого знаходиться 184 із 204 київських бюветів починаючи з початку цього року, відповіло, що порушення якості води у бюветі у парку Шевченка були виявлені і успішно усунені ще у березні цього року. Після запиту Kyiv Post, Київводфонд перевірив бювет знову і закрив його на кілька днів для ремонту і промивки. Керівництво «Київводфонд» запевнило, проблема надлишку сірковорню в бюветах вирішується за допомогою додаткових фільтрів, але не пояснило, чому ці фільтри не встановлюються на бюветах.
Читайте також: Водопровідна вода: пити чи не пити
Нагадаємо, «У.К.» також проводила дослідження якості води, але не бюветної, а водопровідної, в вересні минулого року. Тоді ми також звернулися в Лабораторію іонного обміну та адсорбції Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Наш вибір не був випадковим, лабораторія акредитована в системі УкрСЕПРО при Держстандарті України та аналізує якість питної води відповідно до чинних нормативів.
Прослухавши консультацію про правила забору води і дотримуючись їх, ми взяли проби з водопроводів трьох будинків у різних районах міста: Оболонському (вул. Маршала Малиновського, 1 - проба № 1), Харківському (вул. Бажана 24/1, - проба № 2 ) та Шевченківському (новий офісний центр по вул. Артема, 50 - проба № 3). Після цього ми замовили аналіз за стандартним набором показників, за якими і можна судити про якість води: рН, кольоровість, жорсткість, лужність, залізо, марганець, окислюваність, нітрати, мінералізація. Сам аналіз проводився 13-14 вересня цього року.
Два дні ми з нетерпінням чекали результатів, сподіваючись на краще, втім готуючись до гіршого. І ось довгоочікувані відповіді, які нас приємно здивували: практично за всіма показниками вода відповідає санітарним нормам, що діють в Україні. До слова, у нас в країні вимоги до якості питної води за основними санітарно-хімічними показниками регулюються Державними правилами і нормами (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для вживання людиною».
Практично за всіма основними критеріями водопровідна вода в Києві відповідає чинним в країні нормам і навіть міжнародним рекомендаціям: Директива Ради 98/83/ЄС «Про якість води, призначеної для вживання людиною» від 3 листопада 1998 року.
Згідно з європейськими рекомендаціями, єдину серйозну претензію можна було б пред'явити хіба що до жорсткості води - показник збільшено в три рази. Але те, що в Києві вода жорстка, можна помітити і без хімічного аналізу. Наприклад, багато хто говорить про те, що під час вмивання вода сушить шкіру, а також, що в ній погано утворюється піна при використанні миючих засобів. Використання жорсткої води викликає появу осаду на стінках котлів, в трубах, в пральних машинах, чайниках і т. п. Споживання жорсткої або м'якої води зазвичай не небезпечно для здоров'я, хоча є дані про те, що висока жорсткість сприяє утворенню сечових каменів, а низька - незначно збільшує ризик серцево-судинних захворювань.
Як відзначають хіміки, до яких звернулося ІА «Україна Комунальна», навіть, незважаючи на скарги щодо кольору і запаху водопровідної води, можна зробити висновок, що вода в київських кранах по хімічному складу придатна до вживання навіть у сирому вигляді. Але все ж робити таких заяв ми не поспішаємо. Адже ми прекрасно розуміємо, що окрім хімічних і фізичних параметрів, є ще й мікробіологічні, а також цілий ряд інших показників, що характеризують якість води в цілому...
Крім того, нікуди не втечеш від того, що в якості дезінфікуючого воду реагента в Києві, як втім і скрізь по країні, використовують хлор, що призводить до утворення цілого ряду хлорорганічних сполук, які можуть справляти на організм людини токсичний, канцерогенний чи мутагенний ефект. Хоча, щоб говорити про це з впевненістю, потрібні інші, більш глибокі дослідження, у тому числі й медичні. Варто також пам'ятати киянам та жителям інших населених пунктів, що потрібно регулярно робити аналіз води, яку вони п'ють. Особливо це стосується сіл, більшість яких не мають доступу до якісної питної води.
.gif)
