Рус Укр
ГоловнаІнтерв’юОпалювальний сезон 2019-2020«Нехай громадяни або оформляють субсидію, або оплачують послуги ЖКГ. Третього не дано»
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 


 

«Нехай громадяни або оформляють субсидію, або оплачують послуги ЖКГ. Третього не дано»

Добігає кінця другий тиждень опалювального сезону. Про те, як він почався для теплоенергетиків, ІА «У.К.» розповів директор Департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Мінрегіону Станіслав Захаров

- В Україні 15 жовтня офіційно стартував опалювальний сезон. В яких регіонах протягом першого тижня вже почали подавати тепло населенню?

 У країні розпочато опалювальний сезон. Готовність теплопостачальних систем, котелень, житлового фонду, бюджетних установ та соціально-культурних об'єктів становить 100 відсотків. На кінець тижня («У.К.» - 19 жовтня) офіційна статистика свідчила наступне: 87% котелень у роботі, опалюються 75% житлових будинків, 89% дошкільних закладів, 86% - лікувальних, 88% - навчальних. Чому не сто відсотків? Погодні умови дозволяли економити газ і не включати системи опалення. До речі, з 17 на 18 жовтня була навіть зафіксована в Києві найтепліша ніч з 1881 року. Тому, перш за все, опалювальний сезон розпочався у північних та західних регіонах, там, де середньодобова температура вже наближається до 8 градусів Цельсія. Ось нас часто запитують, а чому при теплій погоді багато об'єктів опалюються? Систему опалення неможливо включити моментально. В залежності від її складності, на це може піти від кількох днів до тижня. Деякі регіони, зокрема, Донецька область, припиняли в цей тиждень цілодобову подачу тепла в будинки. Тобто, системи опалення не відключалися, але працювали в режимі подачі тепла за графіком: у нічний час включають опалення, прогрівають житлофонд, а вдень вимикають. Гідравлічний режим вже встановлений скрізь, за винятком південних регіонів.

- В цілому рівень готовності до осінньо-зимового періоду високий у всіх областях. Але по регіонах, він варіювався в діапазоні 85-98 відсотків. У чому причина такої неоднорідної підготовки?

Говорячи про підготовчий період, я б виділив два моменти. По-перше, коли на 15 жовтня регіони доповідали про свою готовність, то називалися цифри, які демонструють зовсім не фактичний рівень готовності. В дійсності, до офіційного початку опалювального періоду по всій країні та системи теплопостачання, і житлофонд були готові на 100%. Про що ж тоді йшлося? У зв'язку зі змінами функцій Державної архітектурно-будівельної інспекції встановлено жорсткіші вимоги до складання паспортів готовності до опалювального сезону об'єктів житлофонду. До осінньо-зимового періоду необхідно перевірити не тільки готовність системи центрального опалення, але і технічного стану будівлі в цілому. То, наприклад, наскільки справна покрівля того чи іншого будинку, де необхідно провести утеплення елементів будівлі, ізоляцію трубопроводів. Ось саме про ці показники готовності ми говоримо. Станом на 15 жовтня не скрізь були готові паспорти, але весь житлофонд був готовий до прийому теплоносія.

 Станіслав Захаров фото

 - Наявність паспорта готовності є однією з умов подачі теплоносія в житловий будинок? І як у випадку його відсутності вирішується питання з подачею тепла?

Так, є, але експлуатуюча організація може надати постачальнику теплоносія гарантійний лист із зазначенням термінів усунення несправностей, і, при узгодженні цих умов, тепло в будинок буде подано вчасно.

- З якими основними проблемами стикаються підприємства комунальної теплоенергетики?

Головна проблема комунальної теплоенергетики - це проблема забезпечення підприємств природним газом. На сьогодні («У.К.» - на 19 жовтня) з 992 підприємств, яким необхідно укласти договори на постачання газу, 962 вже підписали відповідні контракти з НАК «Нафтогазом України». Тут виникло багато проблем. Якщо в минулому опалювальному сезоні договір на постачання природного газу теплопостачальні підприємства підписували з газорозподільними компаніями - облгазами, - то з 20 вересня почали укладати прямі договори з НАК «Нафтогаз України». Потрібно було в найкоротші терміни розробити схеми переуступки боргових зобов'язань і вирішити багато інших питань.

 Станіслав Захаров Мінрегіон фото

- Міністр Анатолій Близнюк неодноразово звертався до теплоенергетиків з вимогою не підписувати завідомо невигідні їм договори по газу. Кабальними називають умови цих договорів і у Асоціації міст України. У чому причина жорсткості умов постачання енергоресурсу? Розкажіть, що це за умови?

Це, перш за все, прописані в договорі фінансові санкції у вигляді штрафів та пені на суму заборгованості теплопостачальних підприємств за отриманий природний газ. Основна частина цієї заборгованості утворилася в результаті продажу теплоносія населенню за тарифами нижче собівартості продукції. Компенсувати цю різницю повинна держава. Виходить, що підприємства обкладають фінансовими санкціями за те, що держава вчасно з ними не розрахувалася. А це неправильно. Інша проблема, з якою зіткнулися теплопостачальні підприємства, полягає в тому, що їм були виділені занижені ліміти на газ для опалення населення. Занепокоєння підприємств, органів місцевого самоврядування викликано тим, що вони не знають за якою ціною доведеться розраховуватися за понадлімітний газ - по комерційній або за пільговою. Теплопостачальному підприємству необхідно довести, що спожитий ним газ був використаний для опалювання населення, для цього є спеціальні формули розрахунків. Але, яка на це буде реакція, і як це буде проходити, поки невідомо. Крім того, підприємствам Хмельницької, Львівської та Одеської областей, які опалюють населення, працівники газового господарства взагалі відмовилися подавати газ через дефіцит лімітів. Наприклад, у Хмельницькій області порахували, що в листопаді на ці цілі їм потрібно 1,5 мільйонів кубометрів газу, а ліміт виділений - 270 тисяч кубометрів.

- Мінрегіон бере участь у вирішенні цього питання? Чи була доведена ця ситуація до відома уряду? Які розпорядження послідували від Кабінету міністрів?

Міністерство контролює ситуацію в кожному регіоні. Наш Міністр вже доповів на засіданні Кабінету Міністрів («У.К.» - 17 жовтня) про те, що існує така проблема, запропонував шляхи вирішення ключових питань. Зокрема, мова йшла і про брак горезвісних лімітів на газ. До переліку основних проблем можна віднести і те, що Міненерго рахує за комерційною ціною газ, витрачений теплоенергетиками на технологічні потреби. А це 4700 гривень за тисячу кубометрів. У цьому випадку доведеться збільшувати собівартість продукції, а тоді, виникне необхідність підвищувати тарифи споживачам. Проблемним є також питання про нарахування пені та штрафів теплопостачальним підприємствам за несвоєчасну оплату за енергоносії. У теж час, комунальні підприємства не мають права вимагати нарахування оплати пені з боржників-споживачів. Це і стало причиною того, що сьогодні дебіторська заборгованість населення комунальним підприємствам становить 12,8 мільярдів гривень, а кредиторська заборгованість комунального господарства за енергоносії досягла 14 мільярдів гривень.

- Які шляхи вирішення цих проблем ви запропонували Кабміну?

Міністерство пропонує внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Ми підготували відповідний законопроект, яким передбачається збільшити обсяг субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення на 2,2 мільярда гривень. Крім того, також підготовлено проект урядової постанови, яким передбачаються зміни в Примірний договір про постачання природного газу за нерегульованим тарифом підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Документ передбачає зменшення суми боргу, на яку нараховуються фінансові санкції у вигляді штрафів та пені, на суму заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. Мінрегіон також направив звернення до Прем'єр-міністра Миколи Азарова з пропозиціями внести у відповідний наказ Міненерго зміни в частині визначення обсягів природного газу, який використовується для виробництва та реалізації теплової енергії населенню з урахуванням технологічних витрат, по ціні як для населення. Ну, і звичайно ж, ми запропонували уряду збільшення річних лімітів газу теплопостачальним підприємствам для виробництва теплової енергії населенню на 3,3 мільярда кубометрів.

- Мінрегіон веде переговори з НАК «Нафтогаз» з цього питання. Яка позиція компанії з цього приводу?

Напевно, це питання все ж варто адресувати «Нафтогазу». Але можу сказати, що на ділі розрахунки робляться за іншою схемою. НАК дивиться, який обсяг дешевого газу він може відпустити і пропорційно розподіляє цю цифру по регіонах. Там немає чіткого розуміння, якими є реальні потреби регіонів.

Станіслав Захаров Мінрегіон фото

- Кабмін встановив якісь терміни, протягом яких усі проблеми, пов'язані з виділенням газових лімітів повинні бути вирішені?

На кожному засіданні Кабміну ми звітуємо по поточній ситуації, і з виконання даних раніше розпоряджень. В результаті, приймаються відповідні протокольні рішення.

- У січні Президент Віктор Янукович підписав закон, згідно з яким облгази зможуть обмежувати постачання енергоносія теплоенергетикам до технологічного мінімуму, якщо останні мають заборгованість по газу. Чи працює на ділі цей закон або теплокомуненерго, як і раніше, залишаються «недоторканними» в опалювальний період?

Цей механізм необхідно буде вводити тільки після того, як будуть встановлені економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію. У сьогоднішній ситуації він нічого не дасть енергетикам. Зупиняти роботу котельні, яка опалює житлові будинки, ніхто не буде.

- Вході останніх нарад Мінрегіону з облдержадміністраціями, регіони скаржилися, що існуюча процедура компенсації їм тарифної різниці довга і надмірно бюрократизована. Що є основним каменем спотикання в цьому питанні?

На сьогодні, тарифи з теплопостачання в середньому покривають собівартість послуги на 72 відсотки і на 75 відсотків - з водопостачання. Дійсно, тієї суми, яка була закладена в держбюджет - 6,9 мільярдів гривень - не вистачає. Крім того, істотно затягує процедуру відшкодування і те, що це непрямі грошові відрахування. Тобто, для того, щоб закрити заборгованість по газу за рахунок субвенції на відшкодування тарифної різниці, необхідно вибудувати певний ланцюжок. В остаточному підсумку, вона повинна замкнутися погашенням податкової заборгованості енергокомплексу нашої країни. Тобто, схема досить складна. А, що стосується підприємств, ситуація досить неоднорідна. Припустимо, хтось розрахувався за енергоносії, хтось - ні, хтось хоче розрахуватися безпосередньо з податкової заборгованості. Дійсно, деякі регіони не змогли, по-перше, правильно обґрунтувати, тобто довести, що їх заборгованість сформувалася через тарифної різниці, по-друге, не знайшли потрібну схему взаєморозрахунків. Кожен місяць ми ці схеми розширюємо. Наприклад, підприємству потрібно було погасити борг за енергоносії, не виходить реалізувати цю схему в силу якихось причин, тоді ми використовуємо схему погашення податкового боргу. Якщо і ця схема теж не працює, шукаємо шляхи вирішення далі. Таким чином, проблема своєчасного обґрунтування тарифів, розширення схеми погашення взаєморозрахунків, і брак держбюджетних коштів - все це суттєво гальмує процедуру розрахунків теплової енергетики за природний газ.

- А яка ситуація з дебіторською заборгованістю теплопостачальних підприємств?

Борги побутових споживачів становить 9,6 мільярда гривень. У структурі загальної дебіторської заборгованості вони займають найбільшу частку. Але є також заборгованість і з боку комерційний компаній, державних бюджетних установ і організацій соціальної сфери, які фінансуються з місцевих бюджетів.

- Яка робота ведеться з боржниками? Які заходи можуть бути до них застосовані?

Давайте розіб'ємо це питання на три складових. Перша - це населення. Відключати боржників - побутових споживачів від теплопостачання за законом не можна. Тому в цьому випадку можливе лише проведення роз'яснювальних робіт, або звертатися до суду і стягувати борги в судовому порядку. Але це досить складний шлях, оскільки споживач повинен платити за сукупністю всіх позовів не більше 20 відсотків. І ось такий споживач, наприклад, ніде не працює і у нього низький рівень доходу, оформити субсидію не може, відповідно може погашати заборгованість протягом тривалого періоду, віддаючи незначні суми. Але, якщо в минулому році населення виплачувало 98 відсотків нарахованих їм сум за послуги, то за підсумками першого півріччя поточного року платіжна дисципліна становила 103 відсотки. Звичайно, цей показник буде зменшено, але населення в цілому платить досить активно. Крім того, в якості стимулюючого фактора могло б бути введення пені за несвоєчасну оплату послуг населенням. Я думаю, що сьогодні це потрібно більше в першу чергу навіть не підприємствам, а людям. Тому що, коли одна людина платить за комунальні послуги, а його сусід - ні, виходить ситуація, коли справний платник з вини іншого не може отримати повний комплекс послуг належної якості. Тому мені не зрозуміло, кого ми захищаємо, не вводячи пеню. Ось ті три-чотири відсотки населення, які в силу якихось причин не хочуть платити? Нехай або оформляють субсидію, або платять за послуги. Третього не дано.

Станіслав Захаров фото

- Друга складова - комерційні компанії. Як бути з такими боржниками?

З ними ситуація набагато простіше. Тут цілком можливо домогтися повернення боргу в судовому порядку. Є два чинники, які впливають на темпи повернення цих боргів. По-перше, підприємствам нашої галузі потрібно активізувати роботу з боржниками. По-друге, ця заборгованість може формуватися, якщо компанія, в силу яких-небудь причин припинила свою діяльність або збанкрутіла. Часто буває, що підприємства-боржники окремо підключені до мережі, і до них можна застосувати певні заходи. А ось відключити боржників, чиї компанії розташовані в житловому фонді, наприклад, магазини, перукарні, майстерні технічно не можна. Ну і третє, не малі гроші повинні підприємства бюджетної сфери - 600 мільйонів гривень. Тут уже державі необхідно збільшити витрати держбюджету на цю суму і погасити заборгованість.

- Нещодавно мери міст звернулися з відкритим листом до уряду, з проханням списати борги комунальних теплоенергетиків. Як ви вважаєте реструктуризація може стати інструментом вирішення проблем галузі?

Сьогодні реструктуризація не вирішує всі питання. Можливо вирішення тієї чи іншої конкретної задачі в ситуації, що склалася за допомогою списання або реструктуризації боргу, але в масштабі це потрібно робити після того, як будуть введені економічно обґрунтовані тарифи. В цілому, така необхідність виникне при введенні економічно обґрунтованих тарифів, оскільки буде знято перехресне субсидування, і заборони на відключення.

- У цьому році працюють оперативно-диспетчерські служби з питань проведення опалювального сезону. На що скаржаться люди?

Ці служби працювали і в минулому році. В основному, скарги стосуються проведення опалювального сезону. Але з конструктивних були й такі: тече дах, не вчасно вивозять сміття, чи не освітлена вулиця. Вони займають до 30 відсотків звернень. Але є вже скарги на невчасну подачу тепла, в основному це стосується шкіл, дитячих садків та соціально-культурних об'єктів.

Розмовляла Марія Цатурян, Олександр Гаврилюк

Станіслав Захаров
 
Коментарі (2)
Иван Смольный1
26 Жовтня 2012 p. 18:50
Для Валерия Колосова - председателя ЖСК "Рыбак-6" Упс, да у Вас все ну совсем плохо (пи-пи)! А вообще то не пытались НПА изучить, да свои права защитить? Рычагов более чем достаточно. Или юриста поднанять? Честно. Подобное нытье не вызывает сочувствия, лишь раздражение. Ибо председатель кооператива (получающий за это деньги-наверное), ОБЯЗАН знать как и уметь защитить интересы членов ЖСК. Учите матчасть и применяйте на практике. Удачи.
Валентин 1
30 Жовтня 2012 p. 15:31
Да их давно дано прищемить всех и разогнать к чертям! А то привыкли что все доги им прощают. Надо ужесточать меры против таких руководителей.