Зношеність українського житлового фонду та відсутність належного коефіцієнту енергоефективності призводять до того, що сумарні витрати енергоносіїв на шляху від ТЕЦ до кінцевого споживача становлять 70%.
«Ще не виконано програму паспортизації, і досі ми маємо дуже низький рівень вимірів того, хто та скільки чого використовує. Використання лічильників у комунальній енергетиці дозволяло би простежити, скільки теплової електроенергії, яка передається на ТЕЦ, у кінцевому варіанті доходить до споживача. Скоріше винятком є використання теплових лічильників у квартирах, трохи частіше таке явище зустрічається в будинках. Але в цілому вважається, що сумарні втрати досягають 70%, особливо це стосується старого житлового фонду, який створювався понад 30 років тому», – зазначив незалежний експерт з питань енергетики Олександр Нарбут.
Саме для подолання такої тенденції потрібні паспорти енегроефективності для кожного житлового будинку – вони продемонструють, куди саме можна доставляти меншу кількість тепла, якщо відремонтувати та привести до ладу приміщення.
Читайте також: Енергоефективність – козир у геополітичній грі України
«Створення й використання паспортів енергоефективності є грамотним інженерним підходом. Сьогодні такі документи існують для всіх промислових потужностей, якихось виробничих об’єктів. Точно так само для житлового сектору потрібна паспортизація та впровадження на більш широкому рівні лічильників. Паспорти потрібні для того, аби точно виявляти найслабкіші місця, у яких можна отримати найбільший режим економії за умови вирішення тих чи інших проблем, - відмітив експерт. - Крім того, одним із ефективних заходів з енергозбереження є утеплення будинків. Воно зможе дати найменший рівень теплових втрат для виробників енергії та транспортувальників. А лічильники, встановлені у квартирах, у свою чергу, дадуть виграш кінцевому споживачеві, адже він знатиме, скільки і за що сплачує. І от тоді це стане явним стимулом для центрального та місцевих бюджетів, а також для самих людей».
Нагадаємо, 15 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про енергетичну ефективність житлових і громадських будівель». За законопроект проголосував 231 народний депутат. На думку експертів, прийняття закону щодо енергоефективності дасть змогу покрити борги перед енергокомпаніями.
Читайте також: Енергоаудит - не розкіш, а необхідність
«Необхідно прийняти закон з енергоефективності. Щодо кожної домівки й території треба робити єдиний реєстр, і енергоефективність покаже, яка оптимальна кількість енергетики потрібна для того чи іншого житлового будинку, щоб людина комфортно почувалася протягом року, незалежно від кліматичних умов. Також це дасть змогу встановити нормативну температуру як у будинку, так і температуру подавання гарячої води. Це достатньо велика програма, яку необхідно робити», – впевнений перший заступник голови Комітет Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Ігор Лисов.
Джерело: УНН
.gif)
