Рус Укр
ГоловнаВибір редакціїВодопостачанняСтолиця – на порозі техногенної катастрофи
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги

 




 

Столиця – на порозі техногенної катастрофи

Наслідки пошкоджень каналізаційної мережі можуть не лише залишити цілі мікрорайони міста без водопостачання та каналізації, але й спричинити витік значного обсягу стічних вод на поверхню або провал під землю будівель та споруд

Майже половина столичних каналізаційних мереж повністю амортизовані та потребують негайної перекладки і заміни. У зв’язку з нещодавніми аварійними ситуаціями на колекторах знову гостро постало питання браку коштів на відповідні роботи. На цьому наголошували учасники прес-конференції, присвяченої темі критичного стану мережі каналізаційних колекторів у місті Києві, яка відбулася у головному офісі ПАТ «АК «Київводоканал» у вівторок.


Як зазначали спеціалісти, від стану каналізаційного господарства столиці багато у чому залежить стан водоймищ та екології міста в цілому. За останні роки спостерігається значне скорочення обсягів водовідведення, що безпосередньо пов’язано зі скороченням водоспоживання. Це призвело до підвищення концентрації забруднень стічних вод, погіршення стану каналізаційних мереж і споруд – збільшення осадів в трубах та колекторах, зменшення швидкості руху стоків, що сприяє розвитку газової корозії.

За словами заступника генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» з технічних питань Андрія Білика, щорічно для підтримання каналізаційного господарства Києва у належному стані необхідно від 800 млн до 2 млрд грн. «При цьому у 2012 році на розвиток водопровідно-каналізаційного господарства передбачено орієнтовно 30 млн грн. За діючого тарифу підприємство не взмозі здійснювати ці роботи самостійно», - констатував пан Білик.

При цьому на сьогодні відсутня затверджена програма розвитку галузі. Проект програми модернізації та розвитку водопровідного та каналізаційного господарства міста до 2020 року, розроблений ВАТ «Київпроект» спільно з ПАТ «АК «Київводоканал» на замовлення Головного управління комунального господарства міської адміністрації, досі знаходиться на доопрацюванні. Орієнтовна загальна вартість заходів, передбачених проектом Програми, становить 30 млрд грн.

Читайте також: Каналізація прорве крізь бюджетні «дірки»

 

За словами учасників заходу, проведення ремонтних робіт на каналізаційних мережах ускладнюється декількома факторами: неможливістю призупинити роботу колектора – ремонти відбуваються в умовах постійного руху стічних вод, і за одну секунду на такій ділянці протікає щонайменше одна тонна стоків; залізні конструкції плит настільки пошкоджені корозією, що їх неможливо підняти; реконструкція камери передбачає встановлення нових плит, які повинні опиратися на стінки, що майже цілком з'їдені корозією; у будь-який момент може статися обвал, який не лише зупинить роботу колектора, але й може призвести до нещасного випадку. Крім того, розташовані на охоронній зоні каналізаційної мережі МАФи завжди суттєво заважають проведенню оперативних аварійних робіт.

«Серед мереж транспортування стічних вод Києва досі в експлуатації перебувають каналізаційні колектори, побудовані у 1905-1917 роках поблизу вул. Артема і, слід зауважити, що їхній стан не настільки критичний, як у деяких більш сучасних залізобетонних колекторів», - сказав директор Департаменту експлуатації каналізаційного господарства «Київводоканалу» Микола Кислий.

При цьому спеціалісти товариства наголосили, що сьогодні проблема номер один для каналізаційного господарства – це газова корозія трубопроводу. За умов нормальної роботи колектору стічні води займають лише третину його об'єму, а решта – пари каналізаційних стоків. Речовини, які потрапляють до стічних вод, утворюють нові хімічні сполуки, що виділяють токсичні гази. Ці гази пришвидшують процес газової, або сульфатної корозії. Середовище стічних вод сприяє розвитку тіонових бактерій, які виділяють сірководень, що перетворюється у сірчану кислоту, яка й руйнує поверхні каналізаційного трубопроводу.

Читайте також: Позапланові витрати ЖКГ

 

За останні роки збільшилось використання різних хімічних засобів, які потрапляють до каналізації міста. У зв'язку з цим процес газової корозії прискорюється. Також на це впливає зменшення обсягів водоспоживання у місті і водночас зростання населення.

За підсумками прес-конференції її учасники наголосили, що наслідки пошкоджень каналізаційної мережі можуть не лише залишити цілі мікрорайони міста без водопостачання та каналізації, але й спричинити справжню техногенну катастрофу у разі витоку значного обсягу стічних вод на поверхню або провалу під землю будівель та споруд.

 

Довідка:

Загалом система водовідведення Києва включає близько 2,6 тис. км розгалуженої каналізаційної мережі колекторів діаметром від 150 мм до 3100 мм, 34 насосні станції різних рівнів значення, від районного до міського, та Бортницьку станцію аерації. На деяких ділянках каналізаційні колектори залягають на глибині понад 90 м, що можна порівняти із глибиною метрополітену.

Відповідно до статистики, у 2010 році на каналізаційній мережі зафіксували 72 просадки та провали колекторів (серед них три – на колекторах діаметром понад 600 мм). У 2011 році – вже 277 провалів та просадок (серед них 13 на колекторах діаметром понад 600 мм). За шість місяців 2012 року – 231 просадка та провал (з них – 14 на колекторах діаметром понад 600 мм). При цьому якщо у 2011 році загалом сталося 90 пошкоджень (наприклад, розладнання стику стінки колектора), то за перше півріччяу 2012 – 48 пошкоджень. 

Підготувала Ольга Гальчинська

 
Коментарі (1)
Михаил
01 Серпня 2012 p. 09:34
Интересно, какая сумма убытков от порывов, провалившегося асфальта и утонувших в грязи автомобилей хотя бы за прошлый год?


16