Поточний рік має стати для Києва ключовим. Столицю очікує проведення чемпіонату «Євро-2012», а згідно з Програмою соціально-економічного розвитку міста, в 2012 році - це реалізація масштабних проектів у сфері ЖКГ та благоустрою. Про поточну ситуацію, плани та перспективи розвитку Києва з ІА «Україна Комунальна» поділився голова постійної комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК Юрій Бондар.
Які першочергові завдання з реалізації Програми соціально-економічного розвитку Києва в поточному році плануються до реалізації?
- Пріоритетними є питання енергозбереження в галузі. Протягом минулого року розроблялася відповідна програма у цій сфері, без реалізації якої не можна буде ні заощаджувати, ні
реформувати ЖКГ, ні залучати кошти на розвиток - все буде йти на покриття різниці в тарифах. Уже запущені перші проекти, які стосуються заміни електроплит в школах, енергоаудит бюджетних установ, а саме лікарень, шкіл, дитячих садків, за рахунок коштів бюджету міста та коштів, отриманих від реалізації кіотських механізмів, зокрема, схеми зелених інвестицій. Більш того, було підписано угоду мерів міст, яка відкриває Києву доступ до обміну технологіями, які застосовувалися у Львові, Варшаві, Петербурзі, Парижі, Барселоні та Ліоні. Всього в угоді беруть участь близько 2 тисяч міст. Основним критерієм для відбору проектів, що пропонують енергозберігаючі та ресурсоефективні технології, є їх економічна і виробнича ефективність.
Яка ситуація з проектами по створенню ефективних форм управління житловим фондом?
- На жаль, гальмується у нас програма створення та розвитку об'єднань співвласників багатоквартирних будинків («У.К.» - ОСББ). Проблема в тому, що в будинку, який передається на баланс об'єднання, повинен бути проведений перший капітальний ремонт. Фінансування ремонту - за рахунок бюджету міста. І тут ми входимо в клінч - у підприємств ЖКГ немає коштів на те, щоб виконати ремонтні роботи, а надати ОСББ кошти на його проведення теж не можна, оскільки законодавством не передбачено грошову компенсація вартості ремонту. Тому ЖЕКи придумують різні умови, які відтягують момент проведення ремонту та передачі будинку на баланс мешканцям. Наприклад, обіцяють провести капітальний ремонт тільки після того, як мешканці будинку, які мають заборгованість за послуги ЖКГ, її погасять.
Як планується вирішувати проблему, що склалася?
- Ми пропонуємо внести зміни в чинне законодавство, яке дозволить не виконувати фізично роботи з ремонту, а передавати ОСББ на рахунок кошти, які вони зможуть направляти на проведення капітальних чи поточних ремонтів, на розсуд громади будинку.
Тобто надати можливість вибирати - або проводити роботи або забрати грошову компенсацію. Оскільки програма про створення ОСББ державна, то і держбюджет повинен приймати участь у виплаті компенсації за ремонт мінімум на 50%. Крім того, багато людей взагалі не розуміють необхідність створення ОСББ, тому ми плануємо проводити роз'яснювальну роботу і підготовку інформаційної підтримки діяльності ОСББ. Це плани довгограючі, не на один рік.
Наскільки схвалений парламентом законопроект № 8474, яким пропонується дозволити відведення земельної ділянки як ОСББ, так і керуючим житлофондом компаніям, сприятиме у вирішенні проблеми з землею і прибудинковими територіями?
- Я вважаю, що земля повинна відводитися ОСББ як юридичній особі, а не компаніям, оскільки керуюча компанія сьогодні працює з об'єднанням, завтра - ні. Якщо відводити земельні ділянки на обслуговуючу компанію, то мешканці можуть втратити свою ділянку. Одного разу будинок прокидається, а у дворі, відповідно з дозвільними документами, вже ведуться роботи. Тому всі права на землю біля будівлі і двір повинні належати громаді будинку.
Якими будуть першочергові ініціативи у сфері водопостачання столиці?
- Перш за все потрібно домогтися того, щоб всі будинки були оснащені системами обліку ресурсу. Зараз побудинковими лічильниками холодної води оснащені 99% житлового фонду. Для цього «Київводоканалом» був заснований спеціальний фонд, в який по 2-5 копійок відраховувалося з кожного кубометра води. «Київводоканал» майже 4 роки тому розгорнув кампанію по встановленню приладів обліку. Так, коштів не вистачило на те, щоб повністю налагодити комерційний облік, але ці роботи тривають. Необхідно створити аналогічний цільовий фонд для оснащення лічильниками на гарячу питну воду, хоча тут виникає проблема, пов'язана з тим, що в Києві й досі не визначений виробник гарячої води. Що стосується поквартирного обліку, то встановлювати їх повинні самі споживачі, тільки для цього необхідно визначити один клас приладів обліку, рівень точності.
Чи планується в поточному році реалізувати проекти з будівництва другої гілки головного столичного колектора, реконструкції Деснянської водопровідної станції?
- Ці проекти просуваються, але, на жаль, не вистачає фінансування. Ще 6 років тому наша фракція в Київраді («У.К.» - фракція Громадський актив Києва) пропонувала приймати програми, не витрачаючи весь бюджет на дрібні заходи, а визначити основне завдання на рік, наприклад, реконструкцію мереж, і левову частку передбаченого бюджету вкладати в цей проект. Ми в кінці року отримуємо результат.
Чи можна для реалізації цих проектів залучити приватний капітал, і що вже зроблено в напрямку пошуку приватних інвестицій?
- У нас є досвід залучення інвестицій, наприклад, у Запоріжжі були залучені кошти МВФ під держгарантії, за рахунок яких були реконструйовані системи очисних споруд. Це призвело до різкого збільшення тарифів на послуги водопостачання, у них там близько 20 грн коштує кубометр води. Природно це викликало невдоволення населення і падіння платіжної дисципліни. Сьогодні стан мереж настільки критичний, що локальна реконструкція водопровідних станцій навряд чи приведе до помітного поліпшення якості води.
Яка ситуація у сфері теплопостачання міста?
- Теплопостачання столиці існує в трьох іпостасях: великі теплові станції - ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, районні теплові станції, локальні котельні, які обслуговують окремі зони, але має можливість підключення до мереж і індивідуальне опалення, яке найбільш розвинене в приватному секторі, або ж в тих новобудовах поставили дахові або підвальні котельні. Повинна на повну потужність заробити котельня на Позняках, а сміттєспалювальний завод «Енергія» повинен пройти реконструкцію та отримати можливість збуту теплової енергії в загальну мережу по
«зеленому» тарифу.
На сьогодні, підприємство опалює тільки один інтернат, а все інше тепло викидають у повітря. А потужність заводу дозволяє підігрівати теплоносій «на зворотному ході», що дозволить зменшити споживання газу, або опалювати район Підгірці. Вже є відповідний проект, який передбачає реконструкцію котлів на заводі, установку електрогенерації і комутацію тепла. Фінансування цих проектів передбачено за рахунок бюджетних коштів. Також розробляється проект установки фільтрів хімічного захисту, оскільки робота заводу на збут теплової енергії буде передбачати його постійну роботу і завантаження потужностей на 70%, отже, збільшитися обсяг викидів.
Для того, щоб захистити населення необхідно поставити нові фільтри. Питання фінансування ще не розглядалися, але одним з учасників цього проекту може стати одна з японських індустріальних корпорацій. Найголовніше не потрапити в ситуацію, коли буде встановлено дороге обладнання, за експлуатацію якого необхідно буде також платити великі гроші.
Розмовляла Марія Цатурян
.gif)
