Рус Укр
ГоловнаПублікаціїТранспортЄдиний електронний квиток: плюси і мінуси для столиці
Новини ЖКГ
18 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
14 Березня 2024 p.
13 Березня 2024 p.
12 Березня 2024 p.
08 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Єдиний електронний квиток: плюси і мінуси для столиці

У Києві знову заговорили про впровадження системи єдиного електронного квитка. Так місто заощадить на зборі виручки в транспорті і наблизиться до європейських стандартів. Не радітимуть лише кондуктори - їм загрожує звільнення.

Днями українським інформаційним простором поширилася новина, що КП «Київпастранс» планує відмовитися від кондукторів у громадському транспорті та запровадити систему єдиного електронного квитка вже до кінця поточного року. Заявив про такий намір 10 березня під час онлайн-конфренції генеральний директор комунального підприємства Сергій Майзель

«Робота кондукторів це, звичайно, вчорашній день. Нам необхідно наблизитися до європейських стандартів. Найближчим часом завдання і пріоритет КП - відмовитися від роботи кондукторів, аби запровадити електронний квиток», - наголосив він.
 
При цьому пан Майзель додав, що система єдиного електронного квитка буде запроваджена у столичному міському пасажирському транспорті до кінця 2015 року. Валідатори встановлять у всіх автобусах, тролейбусах і трамваях столиці.

Про європейські стандарти

А й справді у європейських країнах усі види міського транспорту інтегровані між собою і в них діє єдиний квиток. При цьому, говорячи «міський транспорт», у Європі мають на увазі автобуси, метро, трамваї, міську електричку та іноді тролейбуси та фунікулери. Такого виду транспорту як «маршрутка» в європейських країнах немає.
 
Єдині квитки бувають різні: базові (на 15 хв чи на 5 зупинок, без права пересадки, тощо), групові (один квиток  на групу від  2 до 5 людей), проїзні на день, три дні тощо. Спільне у них одне – усі вони діють не на один вид транспорту як у нас, а на маршрут, тобто дають право користуватись будь-якими видами міського транспорту протягом певного проміжку часу аби доїхати в потрібний пункт призначення. 
 
 
Примітно, міста у європейських країнах поділені на зони і єдиний квиток дає право їздити лише в тій зоні, на які він валідний. Теоретично пасажир не можете по одному квитку проїхати туди-назад. 
 
Квитки можна купити у автоматах, або у кіосках (залежить від країни). Водії продають квитки лише в маленьких містах.  Іноді стоять автомати з продажу квитків всередині транспортних засобів. 
 
Квиток треба відразу валідувати (знайти в салоні електроний компостер, який виб’є на квитку дату та час валідації). В метро, якщо немає турнікетів, це потрібно робити в спеціальних валідаторах, які стоять або в салоні, або на вході на станцію. 
 
Кондукторів у європейському транспорті не побачиш, натомість контролери зустрічаються навіть вночі.
 
Транспорт ходить за розкладом (і майже завжди його дотримується, окрім Італії), подивитися його можна на зупинках, в Інтернеті та спеціальних брошурах, які є на станціях або в інформаційних центрах. При цьому, нумерація спільна  (не так як у нас окремо всі види транспорту). Вночі діють спеціальні нічні маршрути (часто зі своїми правилами оплати проїзду).

Довгий шлях до столичного транспорту

Цікаво, що про наближення до Європи - запровадження системи єдиного електронного квитка у столичному транспорті - говорять вже давно. Перші згадки датуються 2011 роком, а про початок активної роботи у цьому напрямку київська влада заявляла ще у 2013му. Тоді ж відбулася і презентація системи «Єдиний електронний квиток», згідно з якою, перехід на нові правила оплати проїзду мав здійснюватися у декілька етапів:  введення квитків зі штрих-кодом замість жетонів у метрополітені та адаптація до цього турнікетів; встановлення термокомпостерів у наземному транспорті та впровадження єдиного квитка. При цьому підкреслювалося, що орієнтовно цей перехід триватиме 9 місяців. 
 
Тож, у жовтні 2013 року тодішній голова КМДА Олександр Попов поставив завдання перед профільними службами вирішити всі необхідні питання для того, щоб розпочати впровадження нової системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті, як наземному, так і в метро, з 1 січня 2014 року. Стартувала розробка методики обрахування вартості проїзду на прикладі європейських міста. Для забезпечення комплексу обладнання для обліку пасажирів, терміналів для продажу засобів оплати за проїзд, тощо планувалося залучити інвестора. Загальна вартість інвестицій передбачалася у розмірі близько 100 млн грн.
 
Однак сталося не як гадалося - пізніше в КМДА повідомили, що введення єдиного електронного квитка відкладається. Згадав про нього у вересні 2014 року, звітуючись перед громадою про перші сто днів роботи на посаді Київського міського голови, вже нинішній мер столиці Віталій Кличко.

Місто лише виграє

Що опісля запровадження системи єдиного електронного квитка місто лише виграє, у КМДА говорили завжди. Так, за словами Віталія Кличка, завдяки автоматизації процесу обсяг збору виручки у транспорті має збільшитися на 20-30%, а відсоток коштів, які витрачаються комунальними підприємствами на збір, зменшиться з 30% до 8%. До того ж, як і раніше проект «Єдиний електронний квиток» повністю реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.
 
«Завдяки автоматизації ми зможемо повністю виключити людський фактор із процесу збору коштів, і запобігти випадкам крадіжок» - також зауважував мер, згадуючи випадок кількарічної давнини, коли лише на одній із станцій метрополітену було виявлено розкрадання виручки касирами на суму більше 1 млн грн.
 
При цьому примітно, що за словами столичних посадовців, ноу-хау буде зручним і для киян - вони отримають сучасну та зрозумілу систему оплати проїзду. 
 
«Це дасть змогу киянам сплачувати проїзд не лише карткою киянина, а й банківською карткою чи навіть за допомогою мобільного телефону. Крім того, пасажир зможе вибрати для себе найбільш зручний та вигідний варіант оплати проїзду – на весь день або на конкретну відстань чи маршрут», - тоді ж зазначав перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов.
 
Окрім того, наголошувалося, що запровадження єдиного електронного квитка в муніципальному транспорті допоможе отримати точну інформацію про пасажиропотоки в місті. Це, у свою чергу, дозволить оптимізувати графік і маршрут руху транспортних засобів, а також сприятиме впровадженню гнучкої тарифної політики.

Кондукторам не до сміху

З огляду на такі прогнози посадовців, не мають приводів для радощів лише кондуктори комунального наземного транспорту та касири метрополітену. Їх замінять валідатори.

 
Для справки: валідатор - це електронний або механічно-електронний пристрій, призначений для відображення і/або перевірки інформації документів (проїзних квитків громадського транспорту, перепусток), записаних на безконтактні або контактні електронні носії для оперативного контролю над правомірністю проходу пасажира в салон автобуса, тролейбуса, трамвая та інших подібних видів наземного транспорту, на посадочну платформу в метро, на залізниці та інших видах транспорту, де контроль оплати проїзду здійснюється за межами транспортного засобу. Часто поєднаний c турнікетом.
 
Звісно, у КП «Київпастранс» обіцяють, що, за прикладом Європи, у подальшому кондукторів зроблять контролерами, які будуть перевіряти оплату проїзду пасажирами. Але з огляду на те, що підприємству восени 2014 року забракло коштів на оплату праці робітникам, що в подальшому вилилося у страйки (детальніше про це у публікації «Столицю накрила хвиля протестів»), закрадаються сумніви. Під виглядом наближення до Європи та турботи про киян, цілком ймовірно криється інша мета. 
 
Зауважимо, у новий рік підприємству так і не вдалося увійти без боргів із виплати заробітної плати. Тож, у січні знову пішли розмови про страйки, а за ними і скорочення маршрутів громадського транспорту. Так, із 12 січня було відмінено автобусний маршрут №2, №5, №43к, №79, трамвайний маршрут №25, №32, тролейбусний маршрут №2.
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (2)
Коля Пухов1
18 Березня 2015 p. 22:08
Думаю, шкідлива і дуже збиткова пертрубація, адже кондуктори не лише продають квитки, але й слідкують за порядком у салоні.
Катя
19 Березня 2015 p. 10:48
Плюс не всі зможуть розібратися з новою системою, особливо люди "по-старше". але головний акцент на те, що за кошти інвестора і уріже виплати з місцевого бюджету на зарплати кондукторам. ми ж про бюджет думаємо, а не про людей.