З 15 вересня мешканці столиці почали отримувати видозмінені платіжки за житлово-комунальні послуги та квартплату. Новий платіжний документ складається з 5 блоків і роздрукований на аркуші форматом А4. У кожному блоці вказані окремий вид послуг та назва підприємства, відповідального за їх надання.
Зокрема, у платіжний лист увійшли нарахування за утримання будинків та прилеглих територій (квартплата), газопостачання, холодне водопостачання і водовідведення, гаряче водопостачання і водовідведення.
Докладне пояснення про нововведення надруковано на звороті платіжного листа. Однак, киянам цього виявилося мало. Мешканці не розуміють, до прикладу, як розраховувати суму оплати за показниками приладів обліку за наявності пільг чи заповнювати показники лічильників за послугу «Водовідведення гарячої води», тому у КМДА вирішили надати роз’яснення щодо заповнення Єдиного рахунку за житлово-комунальні та інші послуги.
Тож, «Україна Комунальна» пропонує відповіді КМДА на найбільш поширені запитання споживачів, які, за інформацією установи, надійшли до Контактного центру 1551 та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
1. Чи можна розділяти рахунок або відрізати його частину для сплати?
Не можна відрізати частину рахунку, оскільки це єдиний платіжний документ.
2. Як розрахувати суму оплати за показниками приладів обліку за наявності пільг (кількох пільг), субсидій, компенсацій?
Розрахунок за показниками приладів обліку здійснюється таким чином. Загальну кількість кубічних метрів за надану послугу ділимо на кількість осіб, які проживають у квартирі. Визначаємо долю споживання для кожного мешканця. Отриману долю порівнюємо з нормою за послугу (вона залежить від сантехнічного обладнання: найпоширенішими нормами є 5,5 кубометрів холодної води та 3,5 кубометрів гарячої). Різниця між фактично спожитим обсягом на одну людину і вищезазначеним нормативом обраховується без пільгової знижки: кубометри множимо на встановлений тариф.
Обсяги, спожиті в рамках норми, множимо на встановлений тариф на кількість пільговиків, які проживають у квартирі, і на відсоток оплати (100% - %знижки). До оплати рахуємо суму за надлишки та суму, що в межах норми.
Якщо ж отримана доля менша або дорівнює встановленій нормі споживання, то отримані кубометри множимо на встановлений тариф, на кількість пільговиків, які проживають у квартирі, і на відсоток оплати (100% - % пільги). До оплати рахуємо отриману суму.
3. Чи враховані пільгові знижки в колонці «Нараховано»?
У колонці «Нараховано» враховані всі наявні пільгові знижки по квартирі.
4. Чому тарифи за гаряче водопостачання, наведені в коментарях, не відповідають тарифам, наведеним при розрахунках?
Проведено перерахунок за неякісно надані послуги.
5. Як заповнювати показники лічильників за послугу «Водовідведення гарячої води» і звідки взялась ця нова послуга?
Показання за послугу водовідведення гарячої води повинні збігатися з показниками за послугу гарячого водопостачання. До цього часу нарахування за послугу водовідведення були інтегровані до нарахувань за послугу гарячого водопостачання, однак у зв'язку з правовим визначенням виконавців послуг цю послугу виділили в окремий блок.
6. Куди звертатися в разі виникнення аварійних ситуацій, виникнення боргів, надання неякісних послуг або надання послуг не в повному обсязі?
До виконавців послуг, наведених в рахунках на рівні кожного блоку.
7. Чому надруковано блок «Централізоване опалення», якщо розрахунки за послуги надаються виключно в опалювальний період?
Для можливості проведення авансових платежів.
8. Коли запрацює система електронних платежів?
На сьогодні кияни вже можуть скористатися міжбанківською системою електронних платежів Портмоне.
9. Чому фактичне споживання у м3 за місяць, помножене на тариф, не дорівнює сумі проведених нарахувань?
У зв'язку з проживанням мешканців неповний місяць.
.gif)
