Коли мешканець будь-якого міста чує, що міська влада готова до зими, для нього це твердження є дещо віртуальним. В першу чергу, тому що практично ніхто не розшифровує, що, власне, означає підготуватися до зими. Детальніше про підготовку до опалювального сезону і прогнозах на проходження зимового періоду міркував екс-голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, передає «Капітал».
Я спробую розібрати це твердження по поличках, щоб зрозуміти, наскільки ж Київ насправді готовий до холодів. З досвіду можу стверджувати, що існує кілька складових, задач, з яких складається підготовка до опалювального сезону. Невиконання хоча б однієї з цих завдань перекреслює всю роботу, ставить під сумнів позитивний результат.
Що це за завдання? Перша - це технічна готовність всіх систем і обладнання працювати в будь-якому, в тому числі і екстремальному, пов'язаному з низькими температурами режимі. Друга задача - наявність енергоресурсів. В даному випадку - газу і, частково, вугілля. Третя - готовність споживача оплачувати послуги. І четверта - наявність нормативно-правової бази, тобто законів, постанов Кабінету міністрів, які сприяють ефективній роботі всієї системи.
Якщо підійти з таким аналізом ситуації, яка складається сьогодні в Києві, то в кожній з цих завдань ми бачимо упущення. У сукупності це не дає можливості робити позитивні прогнози на майбутній опалювальний сезон. Особливо це очевидно для фахівців, людей, які розбираються в цій сфері.
Якщо детальніше, дефіцит газу, необхідного для забезпечення комунальної електроенергетики (іншими словами, населення та бюджетних організацій) теплому, в цілому не закритий. На сьогодні це важливе питання залишається невирішеним, а результати цього ми відчуємо під час розпалу опалювального сезону.
На даний момент у «Теплокомуненерго» ліміти, а отже, можливості забезпечення теплом населення та бюджетних організацій знижені на 38% порівняно з минулим роком. Це означає, що потрібно або чотирьох місяців більше місяця не палити зовсім, або підтримувати температуру в приміщеннях не 20 градусів, а на третину менше, тобто 13 14 градусів.
Технічний стан системи теж викликає великі питання - в цьому році практично нічого не вкладалося в проведення капітальних ремонтів. А знос відбувається з кожним роком. Сьогодні ми бачимо, що технічної готовності в ряді районів немає. Через всього кілька днів після появи опалення почали надходити дзвінки від киян. Все ще холодні батареї в їхніх будинках ЖЕКи пояснюють аваріями на котельних. У багатьох будинках прориває труби. Люди по декілька місяців обходилися без гарячої води, розраховуючи, що це допоможе заощадити і нормально опалювати місто взимку, в підсумку сьогодні їм заявляють, що їх пожертвування заощадили газу лише на три дні опалювального сезону.
Що буде далі? Не отримавши належного опалення, містяни почнуть грітися за допомогою електричних приладів, масово використовувати бойлери - це істотно підвищить навантаження на систему електропостачання. Мережі почнуть не витримувати і горіти, це призведе до відключення світла. Особливо це небезпечно для районів старої забудови. Будинки, в яких сьогодні немає гарячої води і тепла, дуже скоро можуть залишитися в непроглядній темряві. Це - катастрофа для всього міста.
Що стосується оплати - населення не зможе платити за підвищеними тарифами. По-перше, падіння гривні завжди супроводжується зростанням цін, а значить зниженням платоспроможності людей. Адже зарплати і пенсії залишилися на колишньому рівні. По-друге, міська влада не запропонувала жодної мотиваційної моделі своєчасної оплати. По-третє, навряд чи кияни побіжать оплачувати платіжки в той час, коли батареї в їхніх квартирах будуть ледве теплими. З самого початку опалювального сезону виникне дірка по платежах за газ.
І останнє. Влада заявила про необхідність утеплятися, замінювати газ на інші види палива. Це правильний крок, правильне рішення. Але без підтримки держави, в тому числі і фінансової, як це буде здійснюватися? Це не запрацює не тільки в цьому, але і в наступному році.
Києву і країні потрібна глобальна програма енергоефективності, а зовсім не розповіді про те, як зараз всім важко. Якщо немає грошей у бюджеті - потрібно залучати приватний капітал, стимулювати людей брати участь у програмах утеплення та переходу на альтернативні джерела енергії. Для цього навіть не потрібно винаходити свій шлях, досить наслідувати приклад західних сусідів та країн Євросоюзу.
Якщо підсумувати всю цю ситуацію, то, м'яко кажучи, сьогодні киянам залишається тільки молити Бога, щоб зима видалася не дуже холодною. Тому що ніхто інший місту вже не допоможе. Навіть якби захотів - час згаяно.
.gif)
