Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підготувала проект постанови, згідно з яким для ПАТ «Київенерго» будуть встановлені нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення.
Детальніше зі складовими відповідного тарифу для киян, будинки яких оснащені лічильниками тепла, можна ознайомитися на сайті НКРЕКП, де розміщено
вищезгаданий проект постанови. Державний регулятор вже схвалив прогнозні розрахунки тарифу на теплову енергію, надані столичним теплопостачальником. У тарифі також враховано складову для фінансування інвестиційної програми на 2016 рік на суму майже 244 млн грн.
Загалом вартість централізованого опалення для киян, будинки яких обладнані лічильниками тепла, подорожчає майже на 13% - до 742,53 грн за гігакалорію (з ПДВ), тоді як нині діючий тариф - 657,24 грн (з ПДВ). У разі відсутності приладів обліку, споживачі платять по 16,14 грн за 1 кв. м на місяць (з ПДВ) - це обходиться їм значно дорожче, ніж споживачам із лічильниками, адже застарілі норми перевищують реальні обсяги споживання. Але про це – пізніше.
Ініціатором подорожчання теплової енергії виступає ПАТ «Київенерго» - компанія подала до Нацкомісії відповідний пакет документів. За даними голови НКРЕКП Дмитра Вовка, «відповідно до вимог, опрацьовано і перевірено зазначені комплекти документів та визначено економічно обґрунтовану вартість». Про це він написав у січні в листі до голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка. Приводом для такого звернення стало не бажання брати на себе відповідальність за підвищення вартості теплової енергії. Тож, голова НКРЕКП Дмитро Вовк вирішив нагадати Віталію Кличку про пряму причетність місцевих органів влади до формування тарифів на централізоване опалення, гаряче водопостачання та інших комунальних послуг згідно з чинним законодавством. Так, регулятор вперше з моменту його створення (2014 рік) вирішив залучити до процесу підвищення тарифу київську владу.
Переконливі аргументи громади
Спроба в черговий раз підвищити тарифи на опалення детонувала шалений опір з боку громадських організацій. І це не дивно, адже кияни ще добре пам’ятають про холодні квартири в 700 будинках у морозні січневі дні. Не варто також забувати, що за останні 2 роки доходи українців у доларовому еквіваленті були знецінені Національним банком більш ніж втричі, а вартість енергоносіїв зросла в 3-6 разів.
«Оскільки процедура встановлення тарифів є кулуарною, тобто, по суті, предметом таємної домовленості монополіста та регулятора, то я передбачаю там можливість корупційної змови, а простіше кажучи – наявності відкатів», - заявив голова екс-Міністр ЖКГ, експерт «У.К.» Олексій Кучеренко.
За його словами, зайвий відсоток у тарифі, затверджений Нацкомісією, оцінюється монополістом належним чином. «Розумієте, якщо регулятор, який дасть заробити умовно кажучи 500 млн чи 1 млрд грн, то монополіст обов’язково йому віддячить за це», - пояснює пан Кучеренко.
За підрахунками екс-Міністра, протягом опалювального сезону «Київенерго» постачає споживачам теплової енергії на суму 5 млрд грн. «Уявімо собі, що виявлені завищення в оплаті послуг - приблизно 20%. Це означає, що на один мільярд гривень нам були завищені платежі, але вони не пішли на виробництво послуг. Ось чому йде така колосальна боротьба за ці фінансові потоки», - зауважує Олексій Кучеренко.
Цілком очевидно, що за відсутності прозорого встановлення тарифів, в дійсності завищення в оплаті далеко не 20%, а в декілька разів більше. У такий спосіб із наших кишень щороку комунальники вимивають мільярди гривень, і при цьому знову наполягають на підвищенні тарифів на теплову енергію.
Історія подорожчання опалення
Різке зростання тарифів на централізоване опалення почалося восени 2014-го – тоді плата зросла майже втричі. Спочатку для столичного монополіста НКРЕКП підняла тариф до 375 грн за Гкал для киян, які живуть у будинках з лічильниками. Відразу ж активно запрацював маховик нарощування боргів за спожиті послуги, адже в 2014 році система субсидій дозволяла далеко не всім зубожілим користуватися її благами. В ній було обмежень більше, ніж здорового глузду в чиновників.
Згодом Міністерство соціальної політики – під натиском громадськості та преси - в декілька етапів вдосконалило систему надання субсидій. Тому на кінець 2015 року майже 5,4 млн сімей отримували субсидії. Але це не вирішило проблему нарощування боргів – наразі кияни боргують «Київенерго» за централізоване опалення майже 2 млрд грн.
Весною 2015-го тариф на опалення знову переглянули, він зріс майже вдвічі - до 657,24 грн за Гкал.
Примітно, тоді зростання тарифу торкнулося всіх без виключення українських споживачів. Кожному місту України, де є централізоване опалення, встановили свої тарифи згідно
з постановою НКРЕКП від 31.03.15 за №1171, які дуже відрізняються один від одного і перевищують середній розрахунковий рівень.
Експерти піддають гострій критиці таку диференціацію, адже для всіх теплопостачальних компаній України (це 225 підприємств) встановлено однакові роздрібні ціни на природний газ, який витрачають на виробництво теплової енергії для населення – 2994,3 грн за кубометр (з ПДВ). Вартість газу є визначальним компонентом у структурі собівартості виробництва теплої енергії (тариф на 75% складається з вартості газу).
«Монополіст має право закладати в тариф все, що він вважає за потрібне, тому тарифи й надалі зростатимуть. Це відбувається тому, що протягом 25 років комунальники не модернізували свої підприємства. Тепер цю безгосподарність влада переклала на плечі населення, яке не брало участі в «дерибані», завдяки якому збагачувалися керівники підприємств та їхні власники», - заявив журналістам представник ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда.
За його підрахунками, з огляду на вище наведену ціну газу, середній тариф на теплову енергію в Україні мав би становити 668,9 грн за Гкал для споживачів з лічильниками і 17,88 грн за кв. м для тих, хто їх не має.
Київська влада причетна до формування тарифів
Майже 2 роки поспіль місцеві органи самоврядування по всій Україні відмежовувалися від формування тарифів на комунальні послуги, хоча цього вимагають закони «Про житлово-комунальні послуги», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування», «Про теплопостачання» та інші нормативно-правові акти, що у своєму листі до Голови КМДА зауважує Дмитро Вовк.
Державний Регулятор вперше виніс на публічне обговорення тему підвищення тарифів на централізоване опалення для киян, намагаючись залучити до цього процесу й київську владу. У своєму листі Дмитро Вовк нагадав, що саме місцева влада – згідно з вище перерахованими законами – має затверджувати норми споживання та якості тепло-комунальних послуг і контролювати необхідний рівень їхньої якості. Органи місцевого самоврядування повинні погоджувати температурні графіки роботи теплових мереж, встановлювати місцеві податки і збори з підприємств комунальної енергетики, затверджувати ставки земельного податку, які потім монополіст включає до тарифів. У листі до очільника КМДА керівник НКРЕКП Дмитро Вовк закликав Віталія Кличка «висловити свою позицію щодо зазначених рівнів тарифів» на теплопостачання для киян. Поки що міська влада Києва ніяк не відреагувала на пропозицію керівника Нацкомісії. Водночас громадські організації розкритикували спроби київського монополіста в черговий раз підвищити вартість централізованого опалення.
Голова комісії Київради з питань паливно-енергетичного комплексу Володимир Бондаренко повністю поділяє думку громадських активістів і стверджує, що він добре обізнаний із комунальними махінаціями монополістів. «Компанія Київенерго подала до державного регулятора свої обґрунтування про необхідність підвищення тарифів на теплову енергію. Виникає запитання: а що ж стало основою? Що, у нас став дорожчим газ? Чи може покращились послуги?», - заявив Володимир Бондаренко.
Колишній керівник КМДА категорично проти підвищення плати за опалення, адже населення й без того переплачує за цю послугу. За його даними, столична влада провела експеримент, порівнявши оплату за тепло в 12 однакових будинках – з однаковою системою опалення та теплоізоляцією, але половина будинків була оснащена лічильниками тепла, а інша – ні.
«Так от, різниця в оплаті за опалення – майже 30%, а в деяких будинках навіть більша. Тому потрібно розібратися, чому виникає така різниця? Спільно з громадськими організаціями ми зробили відповідний аналіз, і вважаємо, що потрібно нарешті навести лад у стосунках між громадою Києва та монополістами», - зазначає Володимир Бондаренко.
За його даними, виявлено чисельні махінації в ході оснащення будинків киян лічильниками тепла. «Великий подив викликає феноменально висока вартість теплових лічильників, встановлених на будинках протягом 2015 року коштом монополіста та міського бюджету. Зараз ми створюємо спеціальну комісію для розслідування», - наголосив пан Бондаренко.
У 2017 році київська влада планує переглядати договірні документи з ПАТ «Київенерго». Проаналізувавши чисельні порушення прав споживачів, не виключено, що компанія, якою практично повністю заволодів олігарх Ринат Ахметов, буде повернута громаді столиці. «Сьогодні в користуванні «Київенерго» знаходиться величезна кількість мереж, які належать громаді Києва – це понад 1100 теплопунктів, котелень, бойлерів і тд . Так от, ми можемо не підписати договір на тих же умовах, що були підписані раніше, коли їм просто передали в користування ці об’єкти. Потрібно провести глибокий аудит роботи компанії, страхової діяльності, адже в системі страхування цих об’єктів іде пряме перевищення нормативів Кабміну. Треба все порахувати і потім киянам повідомити, як вони на цьому нажилися», - зауважив Володимир Бондаренко.
За його словами, повернення монополістів під контроль міської громади практично вже розпочато. «Сьогодні ми думаємо про реструктуризацію наглядових рад монополістів. Пан Ахметов створив цю систему роботи в «Київенерго», тому тариф в Києві був не контрольований, і вони на цьому мають зиск величезний», - підсумував пан Бондаренко.
На переконання Олексія Кучеренка, мине максимум півроку, і вимивання мільярдів із кишень зубожілих громадян приведе до кримінальної відповідальності. Зрозумівши, що за це рано чи пізно доведеться відповідати, Нацкомісія запропонувала міській владі розібратися з тарифом.
Наталка Прудка, спеціально для «України Комунальної»
.gif)
