Рус Укр
ГоловнаПублікаціїТранспортМіська електричка поза законом
Новини ЖКГ
18 Березня 2024 p.
15 Березня 2024 p.
14 Березня 2024 p.
13 Березня 2024 p.
12 Березня 2024 p.
08 Березня 2024 p.
06 Березня 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Міська електричка поза законом

Існуюче залізничне законодавство хочуть підвести під діяльність міських електричок. На всю країну такий маршрут поки що один - столичний, любителів швидкої і комфортної їзди новий закон наблизить до мрії. Тільки чекати доведеться довго.

У жовтні Київському кільцевому залізничному маршруту - другої черги проекту створення міської електрички, - виповнилося 3 роки. Як і три роки тому, це єдина муніципальна електричка в Україні. Жодне місто прикладом Києва не пішло і в найближчому майбутньому йти не збирається. За п'ять років від старту пілотного проекту, столична електричка пережила і збільшення інтервалів руху поїздів майже до години, і істотне зниження пасажиропотоку, і тимчасове повне призупинення діяльності. І хоча трирічний ювілей кільцева дорога зустріла на підйомі - після ремонту в експлуатацію введені всі 12 наявних складів, роботу електрички демонстративно проінспектував Віталій Кличко, а радник Київського міського голови Олександр Кава заявив, що на 2015 рік заплановано відкриття трьох нових станцій, - факт залишається фактом. На реальну альтернативу метрополітену і традиційного наземному пасажирському транспорту електричка не дотягує.

Беззаконна справа

Становище ускладнюється тим, що діяльність міських електричок в Україні фактично знаходиться поза законом. У залізничному законодавстві про організацію міських маршрутів немає ні слова, а муніципалітетам головний галузевий закон «Про залізничний транспорт», дозволяє брати участь лише в організації і забезпеченні приміського залізничного сполучення.

Правовий вакуум мало сприяє популяризації міських наземних перевезень «аля метро». Особливо в масштабах України. Київ все-таки столиця, місто з особливим статусом і широкими можливостями. І якщо в Києві справа стопориться, що говорити про регіони.

Група депутатів вирішила усунути цей недолік. У вересні до Верховної Ради подано проект №5016 «Про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» (щодо покращення обслуговування міського населення), який має підвести законодавчу базу під діяльність Київської міської електрички, а міста - ентузіасти надихнути на повторення столичного досвіду.

Міськрада має право

Суть проекту проста. Він вводить поняття міського залізничного сполучення (це - перевезення вантажів і пасажирів у межах одного міста), виділяє міські електрички в окремий вид транспорту і розширює повноваження міської влади.

Відповідно до статті 7 чинного Закону «Про залізничний транспорт» органи місцевого самоврядування уповноважені контролювати роботу приміських поїздів вокзалів, погоджувати тарифи на приміські залізничні маршрути і місця розташування зупиночних пунктів. Крім цього місцеві влади мають право закривати залізничні станції для обслуговування пасажирів.

Читайте також: Киянам обіцяють «апгрейд» міської електрички

Проект №5016 такі повноваження місцевої влади проектує на міські електрички і окремо прописує «тарифну» норму. Рішення про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу у міському сполученні будуть встановлювати залізні дороги, але за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. Зараз аналогічна норма встановлена для звичайних електричок.

А ось рішення фінансових питань проект повністю покладає на представників місцевої влади. При встановленні тарифів, не достатніх для забезпечення рентабельної роботи міських електричок, збитки залізниць розробники проекту пропонують компенсувати з місцевих бюджетів.

Втім, ця норма теж не одкровення, а просте копіювання діючої системи фінансування приміських залізничних маршрутів.

Ще одне принципове нововведення проекту - доповнення Закону «Про залізничний транспорт» нормою дозволяє встановлювати пільгові тарифи на проїзд у міських електричках. Збитки залізниць у результаті застосування спецтарифів розробники запропонували компенсувати за звичною схемою: при встановленні загальнодержавних пільг - з державного бюджету, при встановленні пільг на рівні міста - з місцевого бюджету.

Ось, власне, і весь проект. Незважаючи на свій лаконізм, він може значно полегшити життя ентузіастам-організаторам міських залізничних перевезень.

Так, при використанні мінімального приміського тарифу вартість поїздки в Київській міській електричці була б майже в 3 рази вища, ніж зараз - 1,7 гривні. У разі прийняття проекту, кожне місто буде саме «замовляти музику» в міському залізничному сполученні, без оглядки на приміські тарифи.

Рівняння на пасажира!

Як і всі інші законотворчі напрацювання Верховної Ради сьомого скликання, проект №5016 зійшов з дистанції. Однак у нього непогані перспективи на повторне входження в парламент. Прецеденти вже були.

Читайте також: Міська електричка може стати наземним метро

Взагалі, залізничний транспорт українські законотворці не балують. За два останніх роки у Верховній Раді зареєстровано лише два проекти з коригуваннями Закону «Про залізничний транспорт». Поправкам щодо міських електричок кампанію склав проект №3604 «Про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» щодо задоволення потреб громадян у пасажирських перевезеннях». Це суперечливий і неоднозначний проект, який пропонує встановити, що для залізниці головним завданням є перевезення пасажирів «із забезпеченням максимально можливого рівня зручностей і безпеки». Крім цього проект пропонує погоджувати з місцевою владою графіки, розклад і маршрути руху електричок. Пропозиції привабливі, але фантастичні. Як підкреслили у своєму висновку експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради, вимога узгодження графіків і маршрутів - втручання в господарську діяльність залізниці, а акцентування уваги на пасажирах суперечить визначенню залізничного транспорту, перед яким усі рівні і пасажири, і вантажовідправники та вантажоодержувачі. Тим не менш, спірний проект встиг побувати в парламенті вже двічі. Проект закону про міські електрички спірних положень не містить і відповідає духові часу: в Європі муніципальні електрички вже кілька десятиліть звичайне явище і популярний вид транспорту.

Берлін - Київ

Так, залізнична мережа «засновниці жанру» Берлінської міської електрички (S-Bahn) перевищує 330 км і налічує понад 160 станцій. При цьому за рік електричка перевозить понад 370 млн чоловік, тобто є реальною альтернативою метро. Для порівняння, Київський метрополітен за рік перевозить від 500 до 660 мільйонів пасажирів. Київська міська електричка - на два порядки менше, хоча населення київської та берлінської агломерацій можна порівняти.

Сама ідея створення міських залізничних маршрутів не є новою ні для Європи, ні для України.

Берлінська електричка в цьому році відзначила своє 90-річчя. Причому за перші п'ять років існування вона «приросла» електрифікованої мережею доріг, протяжністю понад 230 км. Тому німці період становлення берлінської електрички назвали «Великою електрифікацією».

У Києві, про створення внутрішньоміських залізничних маршрутів заговорили ще в дев'яностих. Більш того, первісний проект Київського метрополітену передбачав, що на околицях містах поїзди будуть перетворюватися в звичайні електрички - виходити на поверхню і направлятися по залізничних коліях у передмістя.

Одним словом, за міськими електричками майбутнє. І Україна - не виняток з цього правила. Тим більше, що їй не потрібно винаходити велосипед: у Європі давно вироблені два основних підходи до організації міських маршрутів. Той же берлінський S-Bahn є прямим аналогом метро - міською залізничною мережею з приватним розташуванням станцій. Інші європейські системи міських залізничних маршрутів - французька Réseau Express Régional і іспанська Cercanias, орієнтовані на транспортне обслуговування агломерацій, тобто наближені до традиційних приміських електричок.

На жаль, перспективи швидкої появи міських електричок за межами української столиці невисокі. Це дороге задоволення і, до того ж, збиткове. Київську міську електричку періодично «лихоманить» саме через фінансові проблеми. Більше того, невідомо, чи була б вона організована, якщо б створювалася з нуля. Як відомо, в Києві «на рівному місці» побудована тільки одна станція електрички. Всі інші реконструйовані.

Тим не менш, законодавче регулювання діяльності муніципального залізничного транспорту можна лише вітати. Був би закон, а міські маршрути електричок до нього додадуться.

Валентин Хорошун, спеціально для ІА «Україна Комунальна».

 
Коментарі (0)