Рус Укр
ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Успішність професійного видання залежить, перш за все, від чистоти його репутації», - «Україна Комунальна»
Новини ЖКГ
27 Березня 2024 p.
26 Березня 2024 p.
25 Березня 2024 p.
22 Березня 2024 p.
21 Березня 2024 p.
19 Березня 2024 p.
18 Березня 2024 p.
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

«Успішність професійного видання залежить, перш за все, від чистоти його репутації», - «Україна Комунальна»

З нагоди Дня журналіста ми публікуємо інтерв'ю, взяте нашими колегами - галузевим професійним виданням «Час ЖКГ». Ми обговорили аспекти роботи журналістів, які висвітлюють житлово-комунальну сферу.
Напередодні професійного свята працівників засобів масової інформації — Дня журналіста — наша редакція вирішила поспілкуватися з головним редактором Інформаційного агентства «Україна Комунальна» Марією Цатурян. Вибір гостя номера не був випадковим, адже «Україна Комунальна» — ресурс, тематичне спрямування якого близьке нам за духом, оскільки щодня присвячує зміст своїх інтернет-сторінок найактуальнішим темам у галузі ЖКГ. Користуючись нагодою, ми розпитали нашу гостю про особливості роботи з органами влади та постачальниками комунальних послуг, про складнощі та радощі професійної журналістики.
 
- Маріє, агентство, яке Ви очолюєте, порівняно молоде — воно було започатковане у грудні 2010 року. Видання, що називається, увірвалося на ринок ЗМІ і одразу отримало визнання не лише читачів, а й представників влади, які тим чи іншим чином координують житлово-комунальну сферу. Важко було починати працювати, адже із власного досвіду знаємо, що галузь житлово-комунального господарства досить специфічна?
 
Так, дійсно, наш старт не був простим. Галузь ЖКГ є одним із найбільш вагомих секторів економіки. Тому працювати в ній складно не тільки комунальникам, а й журналістам. Але ідея професійного галузевого видання, яка потім втілилася в життя у вигляді «України Комунальної», зародилася задовго до 2011 року. Цей інформаційний продукт — дітище професіоналів та експертів, які самі багато років віддали галузі, знають її специфіку та нюанси роботи. Тому на створення «У.К.» пішов далеко не один день: до дрібниць продумувалась концепція, розроблявся сайт, шукали не просто журналістів, а професіоналів високого класу. Саме тому нам було легко встановлювати контакти з представниками підприємств ЖКГ, місцевою та центральною владою. Тобто, нам не довелося вивчати галузь «з нуля», ми говоримо з комунальниками однією мовою. Утім, починати такі масштабні проекти завжди важко, і ми ще, безумовно, на початку шляху. Але «Україна Комунальна» — команда, яка знає галузь, як-то кажуть, зсередини, і наше безпосереднє завдання — показати якомога достовірніше цю картинку читачам.
 
редакція
 
- Чи могли б Ви розповісти більш докладно про людей, які створили інформаційне агентство, та про принципи редакційної політики, якими Ви керуєтесь у своїй роботі?
 
Як я вже говорила, власники видання — професіонали, які віддали не один рік життя галузі ЖКГ. У нашій назві є слово «комунальна», що часто дає нашим читачам привід ототожнювати нас з виданнями муніципалітетів або прив'язувати нас до органів влади. Користуючись нагодою, хочу спростувати цей міф. «Україна Комунальна» не належить органам місцевого самоврядування і також не має жодного стосунку до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Але унікальність нашого видання у тому, що в нас є власна Експертна Рада, до якої входять як представники різних гілок влади, так і безпосередньо представники природних монополій, енергетики, об'єднання споживачів, юристи. Ці люди не впливають на редакційну політику, скоріше, Рада виконує консультаційні функції, щоб наші журналісти могли оперативно розібратися в тій чи іншій ситуації в галузі. Що стосується принципів редакційної політики, то вони дуже прості: ми не даємо неперевірену інформацію, ми не пишемо однобічні матеріали «на замовлення». Спеціалізуючись на тій чи іншій темі, журналіст не може стати на чиюсь сторону: ми прагнемо показати позицію галузі та позицію споживачів. Крім того, ми не зациклюємося на столичних новинах, а заглиблюємося в ситуацію і в регіонах. Зрозуміло, крім об'єктивності, вітається оперативне подання інформації.
 
- Сьогодні Ви представляєте одне з небагатьох професійних інтернет-видань, а до цього працювали у друкованих ЗМІ. Чим відрізняється робота у мережі від більш традиційного для України «паперового» напряму журналістики?
 
Стандарти ділової журналістики ніхто не скасовував, вони однаково працюють як для інтернет-видань, так і для друкованих ЗМІ. Істотна різниця, швидше, у поданні матеріалів. Людина, яка бере в руки газету, більше орієнтована на прочитання широких і розгорнутих статей, а в Інтернет читач в основному заходить для того, щоб знайти оперативну інформацію, тобто, нашвидку почитати новини. Точніше, навіть не прочитати, а проглянути. Тому інформацію доводиться подавати концентровано та лаконічно. Що стосується аналітичних публікацій — прагнемо не писати їх дуже довгими і структуруємо текст так, щоб навіть переглядаючи «по діагоналі», читача «зачепити», захопити, зацікавити. Усі журналісти, які пишуть, чи то у паперовому форматі, чи на інтернет-портал, — заручники формату, який їм диктують у редакціях. Особисто я вважаю, що друковані видання можуть собі дозволити деякі мовні родзинки та складні мовні звороти, ми ж, навпаки, щоб бути читабельними, повинні писати простіше. Зате для інтернет-видань не так важлива кількість написаних знаків, як для газети чи журналу, нам же не потрібно верстати шпальти. Ну й головна відмінність: у інформагентств у зв'язку з тим, що вони повинні оперативно писати новини онлайн, менше часу на перевірку інформації та написання якісного матеріалу, ніж у щоденних газет. Відповідно, тягар відповідальності за правдивість і правильність новини у нас у рази більше. Адже журналіст, який працює у «паперовому форматі», може перевірити інформацію до виходу номера у друк, а у нас на це максимум 20 - 30 хвилин.
 
- У чому, на Вашу думку, секрет успіху професійного видання?
 
Я не думаю, що це секрет, швидше аксіома, відома кожному журналісту. Успішність професійного видання залежить, перш за все, від чистоти його репутації. Статус нас дійсно дуже зобов'язує, адже, назвавшись професіоналами, ми вже не можемо писати поверхневі матеріали, писати брехню, писати, виражаючись мовою журналістів, «заказухи». Тримати марку — важко, адже читачі не прощають фальші і дуже тонко відчувають, журналіст дійсно відпрацював матеріал, чи написав абияк. Прагнемо нікого не розчарувати. Нам теж властиво помилятися, але ми вчимося на своїх помилках. А ось неперевірену інформацію не пишемо ніколи, адже один раз збрешеш читачу — втратиш його назавжди.
 
- ІА «Україна Комунальна», це вбачається із матеріалів, які розміщуються на вашому сайті, охоплює всі можливі напрями галузі. Можливо, є такі питання, які Вам найбільш цікаві, і які Ви виділяєте як першочергові? Якщо є, то чому саме ці?
 
Ураховуючи, що ми ретранслюємо читачам поточну ситуацію і стан ЖКГ, то і флагманськими темами для нас є провідні сектори галузі, а це теплоенергетика та водопостачання. Існування цих сегментів ЖКГ неможливе без галузі енергетики, тому багато уваги ми приділяємо таким темам, як газопостачання та електроенергетика. Однією з ключових тем, безумовно, є тарифна політика. Окремим напрямом для нас є розвиток альтернативних джерел і відновлюваних видів палива в ЖКГ. Ну і ще два стовпи, на яких тримається тематична спрямованість «У.К.», — реалізація житлової політики та аналіз законодавства.
 
редакція
 
- У квітні на сайті ІА «Україна Комунальна» був розміщений цікавий матеріал щодо «періоду мовчання» Мінрегіону. Стаття була досить гострою. Чи була якась реакція від Міністерства?
 
Ми ніколи не думали, що доведеться йти ось на такі вимушені заходи, для того, щоб потрапити на інтерв'ю до Міністра. За моєї пам'яті, Мінрегіон, незалежно від керівника, завжди відрізнявся відвертістю, а прес-служба — оперативною роботою. Утім, свого ми досягли. Інтерв'ю з нинішнім Міністром Геннадієм Темником мало місце і з'явиться на сайті вже найближчим часом ( див. «У.К.» від 23 травня у розділі «Інтерв’ю»). З керівником галузі у нас відбулася цікава бесіда про грошові проблеми ЖКГ і про плани пошуку джерел фінансування. Міністр також обіцяв, що ця зустріч з редакцією — далеко не остання, а так званий «період мовчання» пояснив тим, що «входив у курс справи». Як-то кажуть, поживемо - побачимо, а поки що — читайте «Україну Комунальну».
 
- На вашу думку, останнім часом чому так важко стало «діставатися» до більшості перших осіб профільних ЦОВВів?
 
Проблема інформаційної закритості різних провладних відомств двосічна: з одного боку дає про себе знати соціалістичне загартування багатьох керівників, які просто не розуміють, навіщо потрібно спілкуватися з пресою, та й не вміють цього робити. З іншої — непрофесіоналізм деяких журналістів, які в гонитві за сенсацією часто турбують поверхневими запитами чиновників. Крім того, слід ураховувати високий рівень заполітизованості нашої галузі. Наприклад, ньюсмейкер готовий розповісти журналістові правду, але йому не дозволяє начальство. Таким проблемним, наприклад, є питання тарифної політики. Що стосується керівників підприємств галузі — мало хто може собі дозволити відкрите спілкування з пресою: хтось побоюється, що, розповівши правду, у нього зіпсуються стосунки з місцевою владою регіону. Ну, а в корені мовчання — критичний стан ЖКГ і відсутність повноцінної стратегії виведення галузі з системної кризи.
 
- Представники яких органів, установ найбільш охоче йдуть на контакт з вашим агентством?
 
Загалом спілкуються з нами всі, не впевнена, що охоче, але коментують практично всі відомства, які займаються галуззю ЖКГ. Вважаю некоректним виділяти когось окремо, оскільки доведеться називати й тих, хто не надає коментарі взагалі чи надає з великою затримкою. Такі, на жаль, теж є.
 
- Маріє, чи допомагає Вам у роботі Закон України «Про доступ до публічної інформації»? Як реагують чиновники та постачальники-монополісти на подібні запити?
 
Закон — чудовий, хоча, напевно, настільки оцінна характеристика не зовсім доречна щодо регуляторної бази. Але, на жаль, я не можу сказати, що він працює. Швидше, посилання на цей закон у запиті журналіста служить своєрідною «страшилкою», а не сприяє отриманню оперативної та якісної інформації. Відомства дійсно закон не порушують, тобто, відповідь до редакції надсилають у регламентовані його нормами строки. Але якість цих відповідей дуже кульгає. Наприклад, якщо ми просимо прокоментувати ту чи іншу законодавчу ініціативу відомство - розробника документа, то у відповіді може прийти пояснювальна записка, що й так оприлюднена. Простіше кажучи, — відписка-відмашка. Ось і виходить, що за статистикою — чиновники на запити відповідають, закон виконують, а на ділі журналісту, як і раніше, важко отримати інформацію. Ті відомства або органи влади, які розуміють важливість спілкування з пресою, працюють з нами безпосередньо і постійно. Їм не потрібно нагадувати про існування Закону «Про доступ до публічної інформації».
 
- Ви працюєте з усією Україною. Які, на Вашу думку, можна виділити із загальної маси регіони як найбільш реформаторські, активні, ініціативні?
 
Гадаю, існує певне конкурентне протистояння між прогресивними західними регіонами, які намагаються самі залучати кошти, реалізовувати нові проекти, переходити на нові технології, і східними регіонами, що не відстають від них, які дуже активно форсують тему енергозбереження у ЖКГ. Чесно кажучи, й решта теж не відстають. Наведу декілька прикладів, якими можна пишатися: за рівнем обслуговування та якості водопостачання зразково-показові результати у Запоріжжі, з реалізації житлової політики та скорочення газоспоживання — у Дніпропетровську, у Харкові — пишаються ліфтовим господарством, у Рівному — побудовано перший в Україні сучасний сміттєпереробний завод, Вінниця та Суми — міста-зразки модернізації комунальної інфраструктури, Львів і Черкаси — знамениті транспортною реформою, а про столицю потрібно говорити окремо, хоча киян теплом і водою забезпечують на високому рівні.
 
- Які питання найбільше цікавлять ваших читачів?
 
Основні та наболілі питання пов'язані з тарифною політикою, а саме методиками тарифоутворення, обґрунтованістю вартості житлово-комунальних послуг. Ну і, зрозуміло, питання юридичного характеру, наприклад про те, як скласти акт-претензію до ЖЕКу, як отримати перерахунок, тощо. Для того, щоб задовольнити інтерес споживачів послуг ЖКГ, щотижня на сайті «У.К.» у рубриці «Запитання-відповідь» на запитання читачів відповідають експерти та юристи.
 
- На всі запитання вдається відповісти чи є такі, на які неможливо відповісти, наприклад, в силу інформаційного вакууму чи прогалин у законодавстві?
 
Ми прагнемо нікого не залишати без відповіді. Не можу пригадати, щоб якесь запитання збило редакцію або наших експертів з пантелику, хоча, слід зізнатися, наші читачі інколи змушують нас помізкувати. Дійсно, інколи мовчання ньюсмейкерів гальмує процес, але ми це вважаємо причинами технічними, а отже — це не привід, щоб залишати читача без відповіді.
 
- Дуже популярні питання, які стосуються тарифоутворення. Чи досить якісно висвітлюється ця тема? І чи добре розуміють «пересічні громадяни» особливості тарифоутворення у нашій країні?
 
На превеликий жаль, побутові споживачі часто не розуміють, чому за тепло, світло, воду, газ і вивезення сміття потрібно платити. Ті, хто розуміють, не можуть відповісти собі на запитання, чому тарифи високі, а якість послуг низька. Прагнемо освітлювати цю тему так, щоб було зрозуміло і доступно кожному, хоча секретів і таємниць у цьому питанні безліч, оскільки влада не особливо поширюється на тему тарифів, щоб не викликати суспільний резонанс. Також у нас дуже складне законодавство, що регламентує тарифоутворення, і не менш заплутані методики тарифного регулювання. Держава не квапиться відкривати структуру тарифу і демонструвати в абсолютній цифрі, як формується вартість послуг, але при цьому переконує громадян, що вода і тепло — такий саме товар, як хліб чи масло, і за нього потрібно платити за ринковою ціною. Звісно, українцям така позиція не зрозуміла, і тут нам доводиться договорювати все, що не доказала влада, і пояснювати звичною мовою складні речі. Урешті-решт, у цьому й полягає наша робота, а робити висновки — справа читачів.
 
- Не так давно ми з Вами були присутніми на Першому з'їзді ОСББ у Донецькій області. Як вважаєте, будуть ще подібні з'їзди в інших регіонах чи нам слід одразу готуватися до Всеукраїнського з'їзду?
 
Скоріше, це запитання необхідно поставити організаторам з'їзду і активу ОСББ. Але, я вважаю, такі заходи необхідні, перш за все, для розвитку самих ОСББ, підвищення рівня їх професіоналізму та якості житлового менеджменту. Упевнена, що з'їзди та конференції ОСББ проходитимуть в Україні все частіше.
 
- Хоча тема ОСББ в усіх «на слуху», створення нових ОСББ відбувається досить повільно та не носить такий масовий характер, на який розраховував уряд. На Вашу думку, що уповільнює цей процес?
 
Відсутність адекватної законодавчої бази, наявність безлічі колізій і дубляжу норм у чинній нормативно-правовій базі. Частково до проблеми можна віднести відсутність в Україні розвиненої мережі ресурсних центрів, які б виконували освітню функцію для ОСББ. Часто ОСББ не знають, куди звернутися за консультацією щодо низки питань, пишуть про це нам до редакції. Більше того, багато ОСББ утворилося кілька років тому, коли створення об'єднань було у тренді, оскільки позиціонувалось Міністерством як повноцінна противага неефективній роботі ЖЕКів. Люди, які створили ОСББ тоді, не розуміли рівня відповідальності, яку вони на себе поклали. Саме тому багато хто вважає зараз, що з ЖЕКом працювати краще — відповідальність мешканців мінімальна і є з кого спитати. На жаль, це розхожа помилка, серед наших читачів у тому числі. Люди не хочуть розуміти, що власність зобов'язує. Ну, а для тих, хто це усвідомив, на сторінках «У.К.» — цілий розділ, де можна розповісти про проблеми свого ОСББ, попросити про допомогу, почитати аналітику і розібратися, що пропонується в нових законопроектах, які регламентують діяльність об'єднань.
 
- Працювати у галузі ЖКГ складно, а ще важче висвітлювати всі ключові події, які відбуваються у цьому секторі. На нашу думку, профільним ЗМІ необхідно налагоджувати спільну роботу в цьому напрямку. Чи співпрацює ІА «Україна Комунальна» з іншими ЗМІ? І чи задоволені Ви взаємодією зі своїми колегами з інших видань?
 
Ми завжди готові до співпраці та діалогу з іншими ЗМІ, особливо тими, що спеціалізуються на темі ЖКГ. Вважаю, що читачів вистачить на всіх і ділити нам нічого. У нашій інформаційній ніші поки не так багато професійних видань, ми з ними знайомі, і з деякими навіть намагалися співпрацювати. Не завжди, на жаль, можна похвалитися добросовісною роботою наших колег, але, вважаємо, що про колег можна говорити тільки хороше. А про тих, хто не виконує взяті на себе зобов'язання, займається плагіатом, — вважаю за краще не говорити зовсім. Вірю, що рано чи пізно, галузеві видання дійдуть такого самого висновку, як і ми: разом можна реалізувати низку цікавих для наших читачів проектів, заглибитися в розслідування та опублікувати безліч корисних матеріалів. Сподіваюся, що сьогоднішнє наше інтерв'ю — початок серйозної та плідної спільної роботи «У.К.» і газети «Час ЖКГ». Тому я від імені всієї редакції вітаю Вас і всіх наших колег із професійним святом, бажаю гарячих та ексклюзивних тем і прихильності ньюсмейкерів.

Газета «Час ЖКГ» (інформаційно-аналітичне видання для працівників та керівників сфери ЖКГ) № 5, травень 2013 р.

 
Коментарі (0)