«Україна Комунальна» публікує частину інтерв'ю, присвячену питанням комерційного і технологічного обліку ресурсів, планам акціонера з приватизації столичних комунальних служб, а також проблемам переходу на індивідуальне опалення.
- Кілька років тому за кошти київського бюджету була закуплена партія лічильників, які до цих пір не встановлені. Куди вони поділися?
За часів правління в КМДА Леоніда Черновецького було прийнято рішення виділити гроші з міськбюджету на закупівлю лічильників на гарячу воду.
- Яку суму?
Щось близько 18 мільйонів гривень для закупівлі 1380 лічильників. Купувати лічильники повинна була компанія «Київенерго».
- Чому «Київенерго», а не місто?
Доручили фахівцям компанії. Це не настільки важливо. Купили лічильники, поставили на склад, а рішення про виділення грошей на їх установку не прийняли. Йшлося про суму близько 15 мільйонів гривень, сьогодні це вже коштує близько 20 мільйонів гривень.
- Тобто про суму більше, ніж на закупівлю самих лічильників?
Справа в тому, що встановити лічильник не так-то просто. Потрібно вибрати будинку, зробити індивідуальний проект на кожен будинок, змонтувати, налагодити, ввести в експлуатацію. Гроші не виділили - лічильники лежать донині.
- А чому гроші не виділили?
Важко сказати. Зараз вони обліковані. Є домовленість, щоб компанія, яка їх поставила, перепрограмувати їх для того, щоб їх можна було встановити не тільки на гаряче водопостачання, а й на опалення. Наскільки я знаю, керівництво компанії попередньо погодило із заступником Київської міськадміністрації Анатолієм Голубченко питання виділення грошей, що залишилися і організації установки цих лічильників.
- Наскільки вірна інформація про те, що в цьому секторі працюють спеціально акредитовані компанії, які проводять весь процес установки лічильника на будинок: від розробки документації до безпосереднього підключення. При цьому інших вибрати не можна, а вартість послуг цих компаній - різко завищена.
Ця інформація невірна. Ніякої спеціальної акредитації не існує. Можуть працювати всі, головне, щоб кваліфікації вистачило. Шахраїв розвелося дуже багато. Ось і придумують казки. Адже що таке прилад обліку тепла? Це складний і дорогий механізм: витратомір, термопари та інше. Їх взагалі існує близько восьми типів: механічні, ультразвукові, індукційні та інші. У Кракові муніципалітет вирішив установлювати лічильники з ультразвуковими витратомірами, тому що індукційні - небезпечні через високої напруги. Механічні, наприклад, при якості нашої води можуть зупинитися: потрапив камінчик - і все, лічильник вже не працює. Тому і в Києві було прийнято рішення видавати технічні умови тільки на лічильники з ультразвуковими витратомірами. Якщо встановлений прилад іншої конструкції, можуть з'явитися проблеми.
- І все-таки, чому для установки лічильника відібраний обмежений перелік підприємств?
Підприємства відбираються на тендерній основі за дуже простим принципам: кваліфікація, ціна, терміни виконання робіт.
- Багато приватних компанії не допущені до встановлення лічильників, і учасники ринку нарікають на корупційний чинник. Прокоментуйте, будь ласка.
Чи не допущені тільки тому, що програли тендер. Що стосується корупції, то однією з особливостей багатьох приватних компаній є наявність потужної служби безпеки. У таких компаніях корупція рідкісне явище.
- Як ви все-таки бачите ситуацію з розвитку теплових мереж?
З технічної точки зору те, що ми маємо, - це середина минулого століття. У першу чергу, потрібно зробити реконструкцію джерел теплопостачання і повну заміну труб на ізольовані. Друге - тепло має мірятися. Кожна будівля має бути оснащене приладом обліку тепла.
- Уряд підготував законопроект, що припускає поступове введення комерційного обліку. Так, прилади обліку холодної та гарячої води для населення пропонують встановити до 2018 року, а тепла - до 2017 року. Для введення комерційного обліку по всій країні потрібно буде встановити 248 тисяч приладів для обліку води та 111 тисяч - для тепла. Це реально?
Звичайно реально! Якщо уряд зосередиться на цьому питанні, і будуть виділені гроші. Ця програма досить дорога.
- Середня вартість одного такого вузла для води становить 12 тисяч гривень, тепла - 70 тисяч гривень. Таким чином, ідея уряду обійдеться країні в 10,7 мільярдів гривень.
Немає у країні зайвих 10,7 мільярдів, і найближчим часом не з'являться.
- За ідеєю, ці витрати хочуть покласти на плечі місцевої влади.
У них цих грошей теж немає. Це все - міфи.
- Як це реально зробити?
При кожному новому будівництві проектанти обов'язково закладають установку приладів обліку по теплу. Для цього потрібно прийняти нормативний документ, щоб такі речі відбувалися автоматично. Друге - необхідно стимулювати власників, щоб їм завжди було вигідно платити за приладами обліку. Розкажу, як це відбувалося з досвіду роботи в «Київенерго».
Одного разу, після того як ми стали встановлювати прилади обліку, прийшла до мене жінка. Вона була головою трьох кооперативів на Оболоні. Запросила мене в один з цих будинків. А там - килимок біля входу, квіти на підвіконнях. У всіх під'їздах всі вікна - а це був 2003 рік - замінені на склопакети. Вона дякує за лічильник і розповідає, як багато вони стали економити грошей. З «Київенерго» вони розраховуються за приладами обліку, а власники квартир платять по квадратним метрам. А на зекономлені гроші мешканці їй дозволили навіть містити службову машину.
Необхідно встановити прилади обліку по теплу. Коли споживач бачить, скільки він споживає, і платить за спожитий обсяг, у нього відразу виникає бажання економити. Споживач буде бачити, скільки він зекономив і наскільки менше необхідно платити. Наступним етапом будуть тарифи, потім - втрати і ефективна робота джерел. І тоді ми забезпечимо високі стандарти.
- Як скоро?
При правильному розумінні проблематики та осмисленому бажання навести порядок - не більше трьох років. Такий процес пройшла Польща, інші країни Східної Європи - всі вони починали з того ж рівня, як у нас сьогодні, але пішли вже далеко вперед.
- В ОСББ кажуть, що «Київенерго» перешкоджає встановленню теплових лічильників у будинках. Нібито головна причина - корупція: відсутність лічильників дозволяє списувати і завищувати втрати тепла.
Ніякої корупції в «Київенерго» немає. Ми вже про це говорили. По суті вашого запитання. Щоб був встановлений лічильник, власник будівлі повинен виконати дві умови. Надати приміщення для установки і взяти на себе зобов'язання щодо збереження дорогою установки - «прилад обліку по теплу».
- Може, швидше перейти на індивідуальне опалення? Як, наприклад, у деяких країнах Європи?
Подивіться, яка зима на півночі Франції та півночі Італії або Іспанії. Там взимку мінусові температури рідкість. І наші суворі, іноді затяжні зими. Якщо в тих країнах опалювальний сезон триває місяць-два, то у нас - не менше шести місяців. Всі мудрування про ефективність індивідуальних котлів, децентралізації опалення я завжди називаю блудом. У Варшаві, наприклад, категорично заборонено ставити індивідуальні котли. Американці в усіх містах переходять на централізоване теплопостачання та водозабезпечення.
Я весь час був противником переходу на індивідуальне опалення. Але ми не могли заборонити встановлювати котли таким споживачам, як «Прем'єр-палас», дорогим офісним центрам. Вони незаслужено страждали через неплатежі держави, відсутність газу і, як наслідок, низьких параметрів тепломережі. Менеджмент п'ятизіркового готелю міркує так: «Вам населення не платить - у вас газу немає, а в мене люди заплатили неміряно грошей за номер, а в номері холодно».
- Логіка в цьому є. Сьогодні багато будують і здають в експлуатацію офісні будівлі зі своїми міні-котельнями. Як ви до цього ставитеся?
Ставлюся спокійно. Економіка та екологія завжди переможуть. Вони рано чи пізно підключаться до мереж «Київенерго», а їх котельні залишаться як резервне джерело.
- Свого часу Василь Хмельницький - Київська інвестиційна група - хотів створити комунальний холдинг у складі «Київенерго», «Київводоканалу», інших сервісних служб столиці. Чи приймали ви участь у розробці того проекту?
Проект створення холдингу, його ідеологія народилися в стінах «Київенерго». Ми планували створити комунальний холдинг, що об'єднує електро-, тепло-, водо-та газопостачання. Централізувати збут, інформаційно-сервісні, аварійні служби. Такого типу холдинги працюють в Гамбурзі, Франкфурті та багатьох інших містах Європи. І тоді, і зараз я вважаю, що це сама правильна система організації житлово-комунальних послуг. Але тодішнім керівництвом формат і структура холдингу були змінені. Холдинг вже без мене був створений і незабаром ліквідований як неефективний. Не виключено, що Київ до цієї ідеї ще повернеться.
- За нашою інформацією, ДТЕК чи інші структури Ахметова націлені на скупку багатьох - чи всіх - комунальних сервісних підприємств Києва. Маються на увазі «Київенерго» (вже у власності), теплові мережі, водоканал, «Київгаз» та інші. При цьому буде використовуватися модель, близька до тієї, яку хотів створити Хмельницький. Причому сервісні підприємства можуть як купуватися, так і братися в оренду (концесію). Крім того, на них може ставитися «свій» менеджмент при формальному збереженні комунальної власності. Чи є такі плани?
У мене такої інформації немає. Не можу ні підтвердити, ні спростувати. Єдине, що можу сказати: концентрація, навіть шляхом передачі в концесію, в одних руках послуг з електро-, тепло-і водопостачання ефективна, економічна і, в кінцевому підсумку, вигідна для споживача. Але при двох обов'язкових умовах. Перше - поточна діяльність координується муніципалітетом. Друге - тарифи встановлюються і контролюються державою.
- Механізм концесії в Україні передбачає отримання права на позачергову приватизацію, якщо концесіонер зробив великі капітальні вкладення в предмет концесії. Чи хоче власник «Київенерго» використовувати цей механізм при приватизації теплових мереж Києва? Чи ведуться розрахунки в «Київенерго»?
Щоб починати таку роботу, необхідно принципове рішення про концесію. Воно ще не прийнято.
Світлана Крюкова, Сергій Лямець, Економічна правда
.gif)
