Лише за кілька місяців головна вулиця нашої країни встигла втратити свій шарм. Вона просто перетворюється з окраси міста, що приваблювала туристів, на гнітучу асфальтову пустелю без натяку на зручності або звичайний затінок.
Оглядовий майданчик та пішохідний місток, що розташовані в самому центрі Києва і з якого відкривається краєвид на Майдан Незалежності, схоже, жодного разу не чистився від снігу та льоду...
За час вирування негоди столиця перетворилася на крижане королівство. Дороги комунальники звільнили, проте ситуація з переходами, тротуарами, прибудинковими дорогами залишає бажати кращого.
Бульвар Тараса Шевченка, що в центрі Києва, просто таки руйнується на очах. Гранітна плитка, котрою обкладений тротуар, тріскається, сколюється, а на її місці залишаються ями.
У центрі Києва, по вул. Хрещатик, стає все менше і менше дерев. Їх просто зрізають, але нічого не садять взамін. Такими темпами центр столиці перетвориться в самий пустельний район міста.
Прагнення поліпшити свій побут і, по можливості, розширити житлоплощу - у людини не відняти. Тим більше, в наших суворих реаліях. Але іноді це прагнення доходить до абсурду.