Наприкінці листопада в політичному житті країни сталася мало не сенсація – народний депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко в ефірі одного з телевізійних політичних ток-шоу заявив, що складає мандат і відмовляється від депутатського імунітету. Причиною для такої заяви послужили результати журналістського розслідування іншого народного депутата, але вже з фракції «Блок Петра Порошенка», Сергія Лещенка, який розповсюдив інформацію, що у Швейцарі проти нардепа Миколи Мартиненка порушено кримінальну справу за підозрою у хабарництві та відмиванні грошей. За версією місцевої прокуратури чеська компанія Skoda JS сплачувала мільйони офшорній компанії з Панами, акціонером якої є пан Мартиненко, за доступ до тендерів держкомпанії «Енергоатом». У Чехії щодо Миколи Мартиненка також ведеться аналогічне розслідування. Сам нардеп Мартиненко стверджує, що ця інформація неправдива, але не зважаючи на це, його заява про складання депутатських повноважень надійшла до парламенту.
Втім, широкому загалу народний депутат Микола Мартиненко запам’ятався не лише цим «корупційним» скандалом. Будучи головою комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради України VII скликання, саме він буквально за вуха протягнув законопроект №4644 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення розрахунків за енергоносії)», який після підписання в. о. Президента Олександром Турчиновим став Законом та отримав реєстраційний номер №1198-VII.
Як відомо, з набранням чинності цього документу система житлово-комунальних правовідносин між комунальними підприємствами, споживачами та державою кардинально змінилася. Зокрема, з квітня 2014 року право встановлювати тарифи для суб’єктів господарювання-ліцензіатів та тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб’єктів, які є виконавцями цих послуг, має лише Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Виконавцями ж послуг з ЦО та ГВП для об’єктів усіх форм власності було визначено суб’єктів господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), а Виконавцями послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності - суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Примітно, Кабінет Міністрів лише через півроку після набрання чинності Законом №1198-VII спромігся постановою №532 від 1 жовтня 2014 року затвердити Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем). Ще більше часу знадобилося Національній комісії, щоб визначити Процедуру встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) – відповідна постанова №13 була прийнята регулятором 15 січня 2015 року.
Протягом всього поточного року суб’єкти господарювання - виконавці послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) - подавали до Національної комісії розрахункові матеріали для встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), однак на сьогодні пощастило отримати позитивний результат лише ПАТ «АК «Київводоканал». Постановою НКРЕКП №970 від 31 березня 2015 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», яка набрала чинності 12 травня ц.р., визначено, що тариф на централізоване водопостачання та водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем становить 10,24 грн за 1 куб. м. (з ПДВ). До цього тарифу входять витрати на обслуговування споживачів, в т.ч. на повірку квартирних приладів обліку холодної води.
Що стосується інших водопостачальних підприємств, то не так давно, 6 листопада, на офіційному сайті регулятора був опублікований доопрацьований Проект постанови НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб’єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг». Згідно з ним, з 1 січня 2016 року планується встановити тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для 36 суб’єктів господарювання – водопостачальних підприємств. Тобто, як би цього не заперечували в уряді, з 1 січня відбудеться суттєве підвищення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців багатоквартирних будинків. Тож виходить, що саме споживачі будуть платити зі своєї кишені за помилку тих народних депутатів із парламентського комітету по ПЕК на чолі з Миколою Мартиненком, які свого часу прийняли Закон №1198-VII.
Чому помилку? Якщо, взяти до прикладу «піонера» запровадження тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) ПАТ «АК «Київводоканал», то частина грошових коштів киян «вилітає» в нікуди, тобто їх «проїдають» у вигляді: банківської комісії, паперу для оформлення величезної кількості непотрібних договорів, канцелярії, витратних матеріалів, оренди принтерів для друку, оренди приміщення нової служби по роботі з населенням саме для оформлення договорів, оплати електроенергії та комунальних послуг цієї служби, заробітна плата співробітників та інші витрати, яких можна було б уникнути взагалі. Зокрема, у цьому переконаний директор розрахункового департаменту ПАТ «АК «Київводоканал» у 2012-2015 роках Станіслав Каплуненко.
Натисніть для збільшення
«Якщо більш детально розглядати складові тарифу виконавця послуг, про який ми говоримо, бачимо, що 1,548 грн, які входять до структури тарифу як надання послуги з використанням внутрішньобудинкових систем, складається з незрозумілих для населення, точніше не розписаних складових «інше» і «інші матеріальні витрат», «операційна оренда», «амортизація». Це і є зайві витрати» - зазначає пан Каплуненко.
За його словами, при цьому особливу цікавість викликає складова «Послуги ГІОЦ». «Зараз водоканал відмовляється від послуг ГІОЦ і заміщує їх своїми зазначеними вище службами для роботи з населенням, але при цьому в тариф «Послуги ГІОЦ» закладені. Виходить, що 0,12 грн Водоканал повинен перерахувати ГІОЦ або повернути населенню» - зауважує експерт.
Більше того, на його думку, відмова від роботи з ГІОЦ – це стратегічна помилка «Київводоканалу», оскільки повторювати те, що вже справно працює, немає сенсу. «Водоканал повинен займатися послугою водопостачання, а не друкувати квитанцій. Під час моєї роботи в Департаменті, ми проводили розрахунки, скільки нам потрібно буде залучити додаткових співробітників для якісного обслуговування населення через нові служби. Отримали число - 1 тис. осіб. Тобто, за сьогоднішньої форми роботи Водоканал збільшив тарифне навантаження на населення в 3 рази» - пояснює пан Каплуненко.
Так, справедливий тариф для киян, стверджує експерт, повинен складатися з розрахунку: 8,688 грн/м3 (собівартість, затверджена НКРЕКП) + 5,5% оплата послуг Банку (1,0%) ГІОЦ (0,5%) і ЖЕКу (4,0%). «Якщо порахувати, то цифра буде нижчою за сьогоднішній тариф і складати – 0,478 грн. Саме такі економічні розрахунки були передбачені, коли тариф на холодну воду і водовідведення затверджували в КМДА» - зазначає пан Каплуненко.
Поряд з цим, експерт наголошує, що тариф, встановлений згідно Закону №1198-VII та Постанови КМУ №532 від 1 жовтня 2014 року, обов'язково повинен ділитися на тариф з лічильниками і без лічильника. «Якщо у споживача є лічильник, для нього кубічний метр води повинен бути дорожчим. Якщо немає лічильника, кубічний метр води відповідно має бути дешевшим. Бабуся, у якої немає лічильника, не повинна оплачувати послугу водопостачання та водовідведення за тарифом, в який врахована повірка її неіснуючого лічильника, адже грубо кажучи, вона платить за багатого сусіда, у якого може бути їх три чи більше» - резюмує пан Каплуненко.
Костянтин Меркулов