Рус Укр
ГоловнаПублікаціїУтилізація ТПВНардепи «гальмують» очищення столиці від сміття
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Нардепи «гальмують» очищення столиці від сміття

Київ розробив власну концепцію у сфері поводження з побутовими відходами. Однак для її ефективного впровадження необхідне прийняття низки правових змін та створення єдиної стратегії поводження з побутовими відходами на національному рівні.

Проблема утилізації сміття актуальна для України вже багато років і особливо гостро стоїть у Києві. Майже тримільйонне місто щороку виробляє 1,1 млн тонн твердих побутових відходів, а виробничі потужності полігонів довкола нього не безмежні. Схемою санітарної очистки м. Києва передбачено лише дві точки утилізації твердих побутових відходів – це завод «Енергія» та полігон №5 поблизу села Підгірці. «У Києві щодня накопичується 3 тис. тонн відходів, що за рік становить 1,1 млн тонн. Цьогоріч 6,4% відходів (70 тис. тонн) були перероблені на 2 сміттєпереробних лініях, 21,8% (240 тис. тонн) були спалені на сміттєспалювальному заводі, ще 71,8% (790 тис. тонн) були поховані на полігонах і звалищах» - відзвітував заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв.

Якщо брати до уваги, що значна частина відходів, до прикладу, пластикові пляшки чи поліетиленові пакети, не розкладається протягом сторіч, за кілька десятків років столиця ризикує буквально потонути у нелегальних сміттєзвалищах. Вже зараз, за словами заступника голови Київської ОДА Олега Корбана, в межах області налічується близько тисячі таких місць на противагу чотирьом десяткам легальних полігонів для захоронення відходів.

Щоб «сміттєве» море не розлилося

У Київській міській державній адміністрації заспокоюють – вихід є. Місто розробило власну концепцію у сфері поводження з побутовими відходами. «У столиці є власна концепція поводження з відходами, яка передбачає формування прозорого та конкурентного ринку, а також поступове зменшення кількості відходів, що підлягають захороненню. За останній рік місту вдалося на 10% збільшити кількість сміття, яке пішло на переробку. Це стало можливим завдяки спаленню відходів на заводі «Енергія», де за рік спалюється 240 тисяч тонн сміття, яке перетворюється на тепло. Ці обсяги необхідно збільшувати. Оскільки виробничі потужності полігонів не безмежні, не говорячи про ті екологічні ризики, які несе в собі метод захоронення. І ми готові до співпраці з інвесторами для будівництва нових потужностей та впровадження нових технологій» - наголосив Петро Пантелеєв.
 
 
Експерти переконані, нова модель функціонування у сфері поводження з побутовими відходами дасть столиці змогу до 2020 року скоротити кількість захоронень сміття до 48%. «Модель переробки сміття передбачає три етапи. Перший етап – це ретельне сортування сміття. На другому етапі відбувається відділення органіки й отримання з неї біогазу з наступним отриманням електроенергії. Третій етап передбачає отримання альтернативного виду палива. В разі втілення цієї концепції в життя вже у 2020 році вдасться скоротити захоронень до 48%. До прикладу, сьогодні ми хоронимо на полігонах 72% відходів» - зокрема зауважив директор КП «Київкомунсервіс» Євген Русін.

Бути чи не бути? - в законодавстві заковика

Втім, не без складнощів. Для ефективного впровадження концепції необхідне прийняття низки правових змін та створення єдиної стратегії поводження з побутовими відходами на національному рівні. «Формуючи нові принципи роботи у сфері збору, переробки та утилізації відходів, місто потребує ухвалення рішень на рівні держави, які б давали можливість інфраструктурного розвитку та впровадження нових технологій переробки на існуючих міських об’єктах», – підкреслив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
 
«Одна з ключових умов для приходу інвесторів і появи в країні сміттєспалювальних заводів - це ухвалення на законодавчому рівні правил визначення тарифів на теплову енергію, вироблену при спалюванні відходів, на рівні тарифів на тепло вироблене на традиційних джерелах - газових котелень», - конкретизував директор по стратегії ПАТ «Київенерго» Назар Медяний.
 
Також він зауважив що при плануванні діяльності Заводу «Енергія», який перебуває в управлінні ПАТ «Київенерго», компанія керується європейським досвідом. «Ми бачимо, що спалювання відходів має дуже високий потенціал у нашій країні і особливо в містах-мільйонниках. Спалюючи сміття, можна замінити значну кількість газу для виробництва тепла і електроенергії, але для цього необхідні чіткі правила роботи на ринку поводження з відходами», - акцентував Назар Медяний.
 
Раніше в коментарі «У.К.» директор правового забезпечення ПАТ «Київенерго» Ольга Ієвлева підкреслювала, що зараз ПАТ «Київенерго» керує єдиним сміттєпереробним підприємством в Україні. «У минулому році компанія побудувала перемичку, за допомогою якої можемо за рахунок теплоенергії, яка генерується підприємством, забезпечити гарячою водою близько 300 будинків на Позняках. Модернізація заводу дозволила виробляти тепло і в майбутньому може виробляти електроенергію. У планах компанії - створення повноцінної теплоелектроцентралі на базі заводу «Енергія». Але за відсутності чіткої схеми тарифоутворення розрахувати тарифи на цю енергію проблематично, оскільки на законодавчому рівні це питання не врегульоване» - зауважувала пані Ієвлєва.
 
 
На її думку, на виробництво теплової енергії з твердих побутових відходів має бути введено стимулююче тарифоутворення. Це підштовхне галузь до більш динамічного розвитку, призведе до зниження газової залежності та позитивно відіб'ється на міській екології.
 
Поряд з цим, у КМДА переконані, що на державному рівні необхідно запровадити також економічно обґрунтовані тарифи на захоронення відходів. Такий хід спонукатиме перевізників до пошуку шляхів переробки, адже сьогодні відходи легше й економічно вигідніше захоронити, ніж переробити. Не зайвим буде і розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо вирішення проблеми відходів, надання їм фінансових ресурсів для часткової компенсації вартості переробки, тощо.
 
Примітно, наразі у комітетах Верховної Ради знаходиться близько восьми законопроектів, які стосуються сфери поводження з відходами, однак жодним з них не пропонується врегулювати питання формування тарифів на теплову енергію, що виробляється з відходів. Найбільші шанси на схвалення парламентарями, на думку заступника голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альони Бабак, має проект Закону №1742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері з поводження з побутовими відходами», але він томиться у стінах Верховної Ради вже майже рік і днями було зареєстровано проект Постанови про його відхилення.
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (0)