Експерти запевняють, що воду зі столичних бюветних комплексів можна спокійно вживати без будь-яких побоювань. За словами голови правління ПАТ «Київводоканал» Валерія Ченчевого, «у всіх бюветах Києва тече «жива вода»», тобто артезіанська. Проби води беруть міська санепідемстанція і наші фахівці. У лабораторних умовах здійснюється ретельний контроль стану води. У разі відхилення від норм, бювет, з якого були взяті проби, закривається і відновлює свою роботу тільки після повного очищення систем, води і приведення її у той стан, який буде повністю відповідати встановленим нормативам. Зараз міський водоканал обслуговує 110 столичних бюветів, всі інші існуючі знаходяться на балансі підприємства «Київводфонд».
З 90-х років ХIХ століття в Києві були розвідані водоносні горизонти і було розпочато будівництво артезіанських свердловин. Про це знову згадали, коли після аварії на Чорнобильській АЕС виникла реальна загроза радіаційного забруднення Дніпра. Згадали, терміново набурили кілька десятків свердловин ... і законсервували їх. І ось з 1997 року Київською міською адміністрацією розроблена і впроваджується програма бюветного водозабезпечення киян артезіанською водою.
Водопостачання столиці здійснюється з трьох незалежних джерел: річок Дніпра і Десни та підземних водоносних горизонтів. Якість питної води, яка подається централізовано в міську водопровідну мережу, її параметри - при всій їх відповідності вимогам діючих санітарних норм, - але з урахуванням методів очищення питної води із застосуванням хлорорганічних сполук, вміст яких в питній воді сьогодні вже не влаштовує багатьох споживачів, і тривалий термін експлуатації труб міської водогінної мережі, змусили міську владу шукати альтернативні джерела забезпечення городян питною водою.
За своїм хімічним складом і смаковими характеристиками найкращими показниками володіє вода з підземних джерел - артезіанських свердловин юрського і сеноманського горизонтів глибиною 90-337 метрів; крім того, артезіанська вода вільна від радіонуклідів, нітратів і нітритів, інших шкідливих сполук, що робить її особливо цінною для жителів Києва, постраждалого від чорнобильської катастрофи.
Читайте також: Дніпровська вода не є отрутою
Що ж таке бювет? У складний інженерно-технічний комплекс бювета входить артезіанська свердловина, надземне архітектурне спорудження, фільтрувальні установки, інженерні комунікації, водорозбірні і контрольно-вимірювальні пристрої, системи електропостачання, зелена зона, зона відпочинку і т. д. Над свердловиною споруджується павільйон бюветної роздачі води. Відкриваючи новий комплекс будівельники не тільки забезпечують городян чистою водою, але і упорядковують територію: розбивають скверики, встановлюють лавки, проводять освітлення.
У кожному районі вже встановлено до декількох десятків таких бюветних павільйонів, які дають можливість всім бажаючим безкоштовно користуватися екологічно чистою водою. До речі, далеко не кожне європейський місто може похвалитися настільки інтенсивним використанням артезіанських свердловин для бюветної роздачі води.
Найбільш глибокі свердловини знаходяться на вулиці Освіти, 5 - 337 метрів і на перетині вулиць Овруцької та Герцена - 300 метрів.
Бювети надійно захищені від природних забруднень завдяки багатошаровій товщині грунтів. Ще задовго до відкриття бювету проводяться численні аналізи, перевірка місцевості. І тільки після цього дається дозвіл на будівництво бювету.
На думку лікарів, перевага артезіанської води в тому, що вона не вимагає попереднього очищення хімічними реагентами і знезараження хлором. Якість артезіанської води (згідно рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я) перевіряють на сучасному обладнанні: хімічний склад, органолептичні показники, загальна мінералізація, каламутність, мікробіологічні, радіологічні показники.
Хімічний склад у різних бюветах, природно, відрізняється за змістом деяких компонентів, але всі вони в межах норми. Ось результати багаторічних спостережень санітарно-епідеміологічної служби: свинцю - не більше 0,001 мг/л (норма - 0,03 мг/л), миш'яку - 0,001 мг/л (0,05 мг/л), кадмію - 0,0001 мг/л (0,001 мг/л), молібдену - 0,005 мг/л (0,25 мг/л), хрому - 0,0005 мг/л (0,05 мг/л), марганцю - 0,02-0,006 мг/л ( 0,1 мг/л), цинку - 0,03-0,25 мг/л (5,0 мг/л), міді - 0,002-0,45 мг/л (1,0 мг/л).
Іноді кияни скаржаться на те, що вода з деяких бюветів дивно пахне; специфічний нестійкий запах пов'язаний з наявністю в більшості артезіанських свердловин природного сірководню невисокої концентрації (0,05 мг/л) і не зашкодить здоров'ю. За весь час існування системи бюветного водопостачання в Києві не було жодного випадку спалаху інфекційних захворювань, спричинених артезіанською водою.
.gif)
