Під новорічну ялинку, на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики і комунальних послуг, яке відбулося 28 грудня 2017 року, було прийнято рішення про те, що прогнозна оптова ринкова ціна на електроенергію у 2018 році зросте на 16,2%.
Підвищення ціни буде проходити в два етапи: з 1 січня 2018 року вона збільшиться на 9,5%, а з 1 квітня - ще на 6,1%. Згідно з проектом рішення, зростання оптової ринкової ціни обумовлено інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також підвищенням цін на газ на 16,7% і вугілля (на 38,3%), ціна якого розраховується на основі європейського індексу з урахуванням доставки в Україну (так звана формула «Роттердам+»).
Оскільки в структурі тарифів на централізоване водопостачання питому вагу становлять витрати на електроенергію, то в 2018 році споживачам доведеться більше платити і за холодну воду.
Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги останніми роками є найболючішою темою для всіх українців.
Адже, за всіма економічними показниками, попри зріст номінальної заробітної плати, реальні доходи українців є чи не найменшими в Європі, тому, навіть незначне підвищення тарифів відчутно б’є по кишені звичайних громадян та створює негативний імідж підприємств, що надають комунальні послуги. Окрім цього, тема тарифів на ЖКГ аж надто заполітизована в Україні, адже політичні сили, які сповідують радикальний популізм, маніпулюють тарифною темою задля набирання додаткових балів до свого рейтингу.
Між тим, у формуванні структури тарифів насправді мінімум політики, це чиста економіка. Виробництво будь-якої житлово-комунальної послуги, особливо послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, вартує неабияких коштів підприємства, що їх виробляють та надають, несуть витрати по їх виробництву і ці витрати регламентовані законодавчо, тобто порядок формування та структуру тарифу встановлює держава, а не підприємства ЖКГ за своїми бажаннями та фантазією.
Отже, в структурі тарифів на централізоване водопостачання державою встановлено виключено економічні принципи їх формування.
Щоправда, рівень встановлених та переглянутих НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання і водовідведення є дуже різним для водопостачальних підприємств України.
Наприклад, в місті Біла Церква тариф на централізоване водопостачання і водовідведення з 15 квітня 2017 року встановлено на рівні 17,74 грн. за куб. м. (з ПДВ), в місті Ужгород тариф з 15 квітня 2017 року встановлено на рівні 15,60 грн. за куб. м. (з ПДВ), в місті Миколаєві тариф з 15 квітня 2017 року встановлено на рівні 12,35 за куб. м. (з ПДВ).
Чинний тариф ПрАТ «АК «Київводоканал» на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) становить 15,492 грн. за куб. м. (з ПДВ). Він залишається майже не найнижчим в Україні тарифом на централізоване водопостачання і водовідведення, а саме підприємство одним з найскладніших в технологічному плані забору, очищення та відведення води.
Виробничі процеси ПрАТ «АК «Київводоканал» у спрощеному вигляді відбуваються за схемою: забір води з джерела водопостачання, підйом, очищення, знезараження, транспортування, водовідведення, очищення. Електроенергія, амортизація, ремонти, реагенти, заробітна плата і податки присутні на всіх етапах технологічного процесу.
Основна причина перегляду та встановлення НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення – потреба у підтриманні безперебійного водопостачання та водовідведення столиці і області в умовах подорожчання основних складових тарифу.
Зокрема із серпня минулого року протягом 2017 року на 146% зросла вартість реагентів, що використовуються Київводоканалом для підготовки та знезараження питної води та очищення стоків. Паливно-мастильні матеріали, необхідні для роботи техніки, подорожчали на 27%. А розмір збору за спецводокористування зріс майже у 3 рази, податок на нерухоме майно на 28%.
Ще одна складова тарифу – оплата праці працівників. З 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата в країні зросла вдвічі – з 1600 грн до 3200 грн. За 10 місяців 2017 року середня заробітна плата по Києву зросла лише на 25%. Відставання заробітної плати працівників Товариства від середньої зарплати по Києву становить 32,3%.
Зараз на підприємстві відбувається загрозлива тенденція, коли через неконкурентну оплату йдуть унікальні технічні фахівці, яких ніким замінити.
Збільшились витрати й на охорону праці, не враховувати які не можливо, адже від цього залежить життя та здоров’я людей. Зокрема лише спецодяг для аварійних бригад подорожчав у 2,2 раза.
Важлива складова тарифу – амортизаційні відрахування, які є джерелом фінансування інвестиційної програми, спрямованої на підтримання у належному стані устаткування і мереж, модернізації станцій для їх надійної роботи з урахуванням енергозбереження та підвищення якості послуг.
На сьогодні існує тенденція до зменшення обсягів водоспоживання населення шляхом встановлення лічильників та економії, однак витрати підприємства на утримання господарства та забезпечення виробничих процесів постійно зростають. Прогнозований економістами ПрАТ «АК «Київводоканал» планований тариф, який забезпечить нормальну роботу підприємства, становитиме 19,00 грн. куб. м.(з ПДВ) (в 2018 році очікується зростання мінімальної заробітної плати до 3 723 грн., на 15% вже зросли ціни на ПММ та на 39% зросли ціни на реагенти).
Тож, як це не прикро констатувати, але підвищення тарифів, принаймні на холодну воду та водовідведення, не уникнути вже найближчим часом. Адже один м куб. води з крана, що сьогодні вже коштує для мешканців 15,49 грн, – це фінансування масштабних процесів забору та подачі річкової води на споруди, подальшої підготовки, контролю та транспортування вже готового продукту до осель, відведення стоків.
При цьому відведені Київводоканалом стоки міста, після обробки на Бортницькій станції аерації, повертаються у джерело з набагато кращими хімічними та бактеріологічними показниками, ніж ті, що має власне річкова вода. І зробити це без спільного розуміння питання, що забір та очищення води, надання послуг з водопостачання дешевим бути не може – не можливо.
Владіслава Марюхніч, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
.gif)
