Рус Укр
Опитування всі опитування
ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ВАМ ВЧАСНО СПЛАЧУВАТИ РАХУНКИ ЗА ПОСЛУГИ ЖКГ?
Занадто високі тарифи
Регулярне підвищення квартирної плати
Низька якість послуг або їх повна відсутність
Не дотримання виконавцями термінів з вивезення сміття
Бездіяльність ЖЕКу
Нічого, я завжди вчасно сплачую
Я не вважаю за потрібне платити за комунальні послуги


УК  NEW Роз'яснення, щодо розрахунку розміру житлової субсидії

УК  NEW Житлова субсидія: хто має право на її отримання

УК  При призначенні субсидії враховуються доходи подружжя, незалежно від їх реєстрації

УК   Категорії громадян, які втратили право на отримання субсидії

УК  П'ять основних питань та відповідей про субсидію на оплату ЖКП

 



 

 



 

Київ: хто в домі господар?

«Україна Комунальна» продовжує слідкувати за соціологічним проектом «Київ і кияни». Сьогодні його автори розкажуть, чи відчувають мешканці столиці себе господарями у власному місті, яким вони бачать керівництво Києва та багато іншого.

Проект «Київ і кияни». Блок «Місцеве самоврядування»

Господарями у своєму місті відчувають себе лише 39% киян. Причому серед корінних 34%, а серед некорінних - 43%. Показова різниця. Мабуть, корінним киянам просто більшою мірою є, з чим порівнювати.

ЧИ ВІДЧУВАЮТЬ КИЯНИ СЕБЕ ГОСПОДАРЯМИ В КИЄВІ
% до опитаних


Тільки 18% киян вважають справедливим, що призначений «зверху» глава КМДА має зараз більше повноважень, ніж обраний мер. Причому для корінних киян цей показник - майже в 2 рази нижчий, тобто 10%. А для некорінних - істотно вищий 25%. Це більш, ніж серйозний аргумент на користь об'єднання цих посад.

ПРИПУСТИМО, ЩО У ГОЛОВИ КДА БІЛЬШЕ ПОВНОВАЖЕНЬ, НІЖ У МЕРА КИЄВА
% до опитаних

Одне з найбільш важливих питань - як повинні прийматися доленосні для Міста рішення (такі, як, приміром, реставрація Майдану) - дало однозначний результат. 61% киян вважає, що вони можуть прийматися тільки на загальноміському референдумі. Серед корінних киян з цією думкою згодні 77%, в групі некорінних - 57%.

Найбільш прийнятна для киян (38% опитаних) модель виборів у Київраду - пропорційна з відкритими списками і прив'язкою кандидатів до конкретних територій.

39% киян готові підтримати ідею цензу осілості (певного стажу проживання в столиці) для виборців, які беруть участь у виборах. Це означає, що право обирати київську владу треба заслужити. А не отримати в навантаження до купленої квартири. Щоб приймати рішення, які стосуються зміни історично сформованого вигляду Києва, потрібно, як мінімум, знати його історію, топоніміку.

ПІДТРИМКА ІДЕЇ ВВЕДЕННЯ «ЦЕНЗУ ОСІЛОСТІ» ДЛЯ КИЇВСЬКИХ ВИБОРЦІВ
% до опитаних


30% впевнені, що такий ценз не буде порушувати права інших мешканців столиці. 48% вважають, що буде, а 22% не змогли відповісти. Пропорція зрозуміла і прогнозована.

ЧИ БУДЕ «ЦЕНЗ ОСІЛОСТІ» ОБМЕЖЕННЯМ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ЧАСТИНИ КИЯН-ВИБОРЦІВ, ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ «ЦЕНЗУ ОСІЛОСТІ»
% до опитаних


Думки киян щодо того, чи повинен бути мер Києва корінним киянином, розділилися майже порівну, з деякою перевагою супротивників цієї думки. Абсолютно зрозумілою перевагою, враховуючи переважання в Києві некорінного населення. Серед корінних киян 51% хочуть бачити мером саме корінного жителя, а серед некорінних, що знову ж зрозуміло - всього 36%.

ЗГОДА З ТВЕРДЖЕННЯМИ
% до опитаних


Схожа ситуація (тільки з дещо меншою кількістю позитивних відповідей респондентів) і в ситуації з відповіддю на питання «чи Повинні депутати Київради бути корінними киянами?». З цією думкою згодні 41% киян - 46% корінних, 37% некорінних.

У підтвердження бажання киян, щоб депутати Київради балотувалися в прив'язці до конкретних територій, навіть якщо обираються за партійними списками - відповідь на питання «чи Повинні депутати місцевих рад проживати у своїх округах?». Він сформульований таким чином, щоб забезпечити, так би мовити, екзистенціальну обізнаність народних обранців про реальному житті їх виборців. З цим твердженням згодні 61% киян, 73% корінних киян, 57% некорінних. Причини, думаю, знову ж зрозумілі.

За останні 20 років Київ змінився в гіршу сторону для 22% киян. Показово, що цей параметр практично збігається з часткою киян, чия сім'я живе тут хоча б у двох поколіннях. Тому що, щоб зафіксувати зміни, потрібно знову ж мати з чим порівнювати. Фактори негативних змін, на думку респондентів, це, насамперед, бруд, вандалізм в історичному центрі, зникнення парків, скверів.

Більшість опитаних хотіло б бачити Київ європейською столицею за зразком Вени або Будапешта або, як максимум, європейським мегаполісом рівня Парижа. Але не світовим перехрестям а-ля Нью-Йорк.

Олена Дерев'янко
 
Коментарі (0)