Наприкінці минулого тижня депутати Київської міської ради затвердили бюджет столиці на 2015 рік, а також Програму економічного та соціального розвитку міста.
За рахунок чого наповнюватиметься столична казна, в якому обсязі направлятимуться кошти у ту чи іншу сферу життя міста, та чим нинішній бюджет Києва відрізняється від минулорічного – «Україна Комунальна»
вже аналізувала. Сьогодні ми спробуємо більш детально розглянути стратегію розвитку столиці у поточному році.
Найперше, що варто відзначити - Програмою передбачені заходи, які спрямовані на реалізацію системних реформ, визначених Стратегією сталого розвитку «Україна-2020» та відновлення стабільної роботи в усіх галузях міського господарства, нарощування ресурсного потенціалу міста. Про це йдеться у вступному слові до документа, відповідне твердження неодноразово повторювала столична влада як на громадському обговоренні Програми, так і опісля її прийняття.
Зауважимо, серед пріоритетних напрямків – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури, енергозбереження та житлово-комунального господарства.
Порівняно з минулорічною Програмою соціально-економічного розвитку столиці, цьогоріч найбільш цікавим виглядає бачення київської влади саме подальшої модернізації останнього.
У 2015 році в сфері ЖКГ столиці зовсім не передбачається робота із забезпечення надійного тепло- та газопостачання міста. Вочевидь постійні відключення гарячої води та подачі теплоносія через пориви на тепломережах в опалювальний сезон стали нормою київських буднів і складена ситуація не потребує вирішення.
Натомість киянам пропонується амбітний план із забезпечення якісною питною водою та безперебійним водопостачанням. Зокрема, планується будівництво комплексу споруд артезіанського водопостачання житлового масиву Осокорки - Північні та водопровідної магістралі по просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі (1,5 млн грн), будівництво кількох свердловин (1,5 млн грн), а також капітальний ремонт бюветних комплексів, заміна і ремонт внутрішньобудинкових водопровідних мереж та впровадження технологій і устаткування для попередньої очистки води.
Як повідомляла «Україна Комунальна» раніше, за словами Голови КМДА
Віталія Кличка, завдяки переходу на сучасні технології очистки «прозорої», більшість киян вже в цьому році зможе пити воду прямо з-під крану. Однак, сама програма з очищення водопровідної води досі презентована не була.
Окрім цього, столична влада обіцяє й надалі сприяти створенню системи ефективного управління житлом та підприємствами галузі. Тут, як і минулого року, приділятиметься увага створенню конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, навчанню посадовців і працівників ЖЕО та забезпеченню житлових прав мешканців гуртожитків. Однак пропонується також використання ринкових підходів до взаємовідносин між містом і підприємствами комунального господарства, ліцензування суб’єктів господарювання, залучення управляючих компаній до надання ЖКП.
У питанні модернізації та технічного переоснащення житлового фонду порівняно з минулорічними планами (ремонт житлових будинків та заміна ліфтів) передбачається оснащення будинків засобами обліку витрат та регулювання споживання комунальних послуг, а також облаштування ігрових та спортивних майданчиків.
Підтримка створення та функціонування ОСББ, підвищення надійності об’єктів водо-каналізаційного господарства та інформування містян відбуватиметься за визначеними у минулому році напрямками.
У ключі розвитку дорожньо-транспортного комплексу, мабуть, усіх киян найбільше цікавить питання розбудови метрополітену, зокрема будівництва лінії до житлового масиву Троєщина. Воно зупиняється. Кошти на ці цілі у бюджеті міста не передбачені, а робота у цьому напрямі визначена не першочерговою.
Загалом це і є основне ноу-хау Програми соціально-економічного розвитку міста у транспортній сфері на поточний рік. У кращому випадку кияни можуть сподіватися на будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро, Великої окружної дороги (на ділянці вiд просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської), Великої кільцевої дороги (на ділянці вiд вулиці Богатирської до Оболонського проспекту) та пiд'їзного автошляху вiд Червонозоряного проспекту до Мiжнародного аеропорту «Київ». Загалом на це передбачено 51,7 млн грн, з яких 51,1 млн грн – кошти на будівництво Подільського мосту.
Звісно, не можна сказати, що модернізацію столичної підземки зовсім проігнорували. Метрополітену мають намір виділити 41,7 млн грн, однак підуть вони на реконструкцію системи пожежної сигналізації (4,9 млн грн), установок тунельної вентиляції (5 млн грн) та хімічне закріплення грунтів на окремих ділянках ліній (31,8 млн грн).
Більший акцент робиться на реконструкції транспортної інфраструктури та ремонту вулично-шляхової мережі міста. Зокрема, у поточному році реконструкція пройде на Поштовій площі, вулицях - Васильківській, Братській, Ахматової, Сортувальній, а також проспектах – Перемоги, Миколи Бажана, Григоренка. З них найбільш коштовними передбачаються роботи на Поштовій площі – 32,2 млн грн та вул. Васильківській – 30 млн грн. На капітальний ремонт доріг загалом планують спрямувати 120 млн грн. Примітно, що минулого року цей вид робіт не був приорітетним.
Серед іншого, як і минулого року, приділятиметься увага впровадженню автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів у міському наземному громадському транспорті, оновленню та заміні застарілого рухомого складу громадського
транспорту та реконструкції трамвайних та тролейбусних ліній.
Що стосується соціальної інфраструктури – у цьому напрямі основним буде завершення будівництва та реконструкції дошкільних освітніх закладів та шкіл. Так, майже 44 млн грн буде направлено на реконструкцію школи №128 на вул. Раїси Окріпної, 6 у Дніпровському районі та понад 39 млн грн - на роботи у садочку на просп. Науки, 63-А у Голосіївському районі міста.
Окрім того, продовжуватиметься реконструкція об’єктів культури. Найбільше коштів – 12 млн грн – передбачено на відновлення опісля пожежі кінотеатру «Жовтень».
Порівняно з минулим роком, із зрозумілих причин, більшої актуальності набули заходи зі збереження енергії та її ефективного використання. Серед заходів, які у 2014 році не практикували - оснащення житлових будинків теплолічильниками разом з програмно-апаратною частиною диспетчеризації (50 млн грн), встановлення індивідуальних теплових пунктів (33,5 млн грн) і реконструкція систем ГВП та теплозабезпечення закладів бюджетної сфери із застосуванням відновлювальних джерел енергії (7 млн грн).
Найбільше ж коштів, як і в 2014 році, буде спрямовано на термосанацію будівель бюджетної сфери - 61,6 млн грн. Також продовжуватимуться роботи із реконструкції котелень, їхньої заміни на модульні (16,2 млн грн).
Тож, скоріш за все, за оптимістичного сценарію, така розстановка пріоритетів у соціально-економічному розвитку міста дасть змогу виконати Києву поставлену перед собою мету, але частково.
Катерина Ляшевська
.gif)
