- Віктор Леонідович, розкажіть, з якою метою була створена Асоціація перевізників ТПВ «Чиста країна»?
До складу Асоціації увійшли ті підприємства, діяльність яких пов'язана з рециклінгом твердих побутових відходів. Ми запропонували всім охочим об'єднатися в асоціацію для того, щоб ця організація могла відстоювати інтереси перевізників, які працюють у сфері поводження з відходами. На сьогодні Асоціація об'єднує близько 20 компаній. Разом ми проводимо моніторинг ринку, готуємо законодавчі ініціативи, намагаємося підтримувати ті підприємства, які працюють у цій сфері.
- Як ви охарактеризуєте економічну ситуацію, яка склалася на ринку поводження з ТПВ?
Оперувати поняттям «ринок», напевно, не зовсім доречно, оскільки ринок - це перш за все середовище, де створені комфортні умови для ведення бізнесу. Нажаль, на сьогоднішній день в нашій країні існує серйозна проблема, яка полягає в тому, що все поводження з побутовими відходами зводиться до того, щоб вивезти їх і висипати за межею міста. У тому, щоб за допомогою переробки відходів зменшити обсяги і площу поховань, особливого інтересу поки ні в кого немає. До цих пір рішення влади в основному були орієнтовані лише на створення такої системи, при якій сміття вивозиться за межі населеного пункту і десь утилізується. Але, варто сказати, що останнім часом і в уряді, і в парламенті виникають питання, які свідчать про те, що найближчим часом ситуація може змінитися. Я глибоко переконаний, що прийняття раціональних рішень про переробку сміття коштуватиме державі в рази дешевше того, що нам потім необхідно буде робити з тими відходами, які зараз депонуються на полігонах.
.jpg)
- Що робити з полігонами, термін експлуатації яких закінчується? Чи можна переробити те сміття, що зберігається на них роками, або рециклінгу підлягають лише «свіжі» відходи?
Переробити можна все. Питання тільки в тому, кому і для чого це потрібно, а також хто готовий за це заплатити. Я знаю деякі приклади, коли це робиться закордоном. Знаю приклад, коли в результаті накопичення відходів, полігон фактично опинився в центрі міста. Тобто, вийшло, що земля, на якій знаходитися звалище, досить дорога, тому в цьому випадку економічно доцільно відходи переробити. Але я вважаю, що у нас є більш серйозна проблема переробки того сміття, яке сьогодні надходить на звалище. Давайте спочатку поборемося з нею, а потім вже доцільно буде приймати рішення про те, що робити з тими відходами, які роками доставлялися на полігони. Якщо сьогодні закривати будь-який з українських полігонів, то ще 25 років його доведеться обслуговувати, тобто, проводити моніторинг його стану, відстежувати, куди зникає фільтрат. Крім того, закритий полігон також необхідно охороняти, оскільки все ж - це техногено небезпечний об'єкт. Я не впевнений, що місцева влада готова ще чверть століття після закриття полігону витрачати на ці цілі кошти. Тому сьогодні у них на порядку денному стоїть одне питання - вивезти сміття та викинути його.
- Наскільки сфера поводження з ТПВ приваблива для українських та іноземних інвесторів?
Тут питання навіть не в бажанні вкладати кошти. Питання полягає в тих умовах, які створені для роботи цього бізнесу. Охочі інвестувати чималі суми в цю галузь знайдуться тоді, коли буде працювати економічно обгрунтована система. Сьогодні створення такої системи і таких умов вкрай непопулярно, оскільки фінансове навантаження необхідно буде перекласти на плечі побутового споживача. Ну, а для населення сама ідея підняття тарифів - не особливо модна. Крім того, серед людей побутує думка, що сміття - це вже гроші. Тобто люди міркують так, що якщо хтось забрав звідкись машину сміття, значить він вже чогось заробив і чогось нажив.
- Але ж така думка сформувалося небезпідставно. У країнах ЄС, наприклад, послуги з вивезення та утилізації сміття дійсно коштують чималих грошей ..
Дійсно, закордоном ця тема вважається досить прибутковою, оскільки за утилізацію сміття споживачі платять великі гроші. Чому це так дорого? По-перше, я не вважаю, що є багато людей, які отримують задоволення від того, що копаються у смітті, або працюють на сміттєвозі. Тому очевидно, що якщо хтось цим займається, він повинен отримувати якусь сатисфакцію, точніше, компенсацію за не дуже приємну працю. В Європі це розуміють. Крім того, європейці також розуміють - для того, щоб відходи не вивозили за межі міста, їх необхідно переробити. Я вважаю, що у нас в країні все таки хтось повинен звернути увагу на полігони та звалища, в тому числі з урахуванням європейського досвіду. У Європі заборонено депонувати відходи на необладнаних звалищах, тобто там, де немає захисної плівки, певної інфраструктури. Закордоном переобладнання полігонів було зроблено достатньо швидко, а у нас все ж органам місцевого самоврядування необхідно дати певний термін для того, щоб таку інфраструктуру побудувати.
- Але тоді захоронення сміття на таких полігонах буде коштувати дорожче ...
Так, але тоді з'явитися економічний сенс у сортуванні відходів. Тобто, якщо поховання відходів буде коштувати дорого, то я буду їх відсортовувати, тим самим зменшуючи обсяг захоронення. Це один із стимулів, інструментів і тих самих умов для повернення вкладених інвестицій. Хочу підкреслити, що сьогодні заборона на вивіз відходів на необладнані полігони вже введена українським законодавством. Але, як і багато інших норми, її не дотримуються.
.jpg)
- Тобто в країні немає обладнаних відповідно до стандартів полігонів?
Такі полігони є. Це, перш за все, п'ятий київський полігон, який має один з найбільших обсягів захоронення. Ми неправильно робимо, що все сміття вивозимо туди. Будь-який полігон, навіть обладнаний, такого обсягу рано чи пізно не витримає. Також це невеликий приватний полігон у Василькові, де постелили плівку і побудували необхідну інфраструктуру. Ще такі полігони є в Донецьку, які будувалися за проектом TACIS. Начебто ще один новий полігон зараз відкривається в Дніпропетровську. Але я не можу сказати, чи зроблений він з урахуванням стандартів і норм.
- Наскільки діючі тарифи на вивезення та утилізацію відходів є економічно обгрунтованими?
Ситуація по регіонах різниться. Вартість такої послуги складається з двох складових: тарифу на логістику і тарифу на поховання. Це в цілому збиткова система, яка не дає можливості розвивати умови для введення роздільного збору та сортування. Крім того, в більшості міст місцева влада не хоче піднімати логістичний тариф. Останній раз тарифи в більшості міст затверджувалися, коли ціна на паливо становила 6 гривень. Сьогодні ціна пального 10 гривень, але переглядати тарифи поки ніхто не збирається.
- Тобто перевізники працюють собі у збиток?
Перевізники можуть працювати деякий час в збиток, і деякі компанії роблять це свідомо. Але це може тривати лише деякий час, а потім компанія повинна прийняти для себе рішення йти їй з цього ринку або домовлятися з місцевою владою. Деякі компанії приймають для себе рішення, що вони готові працювати якийсь час у збиток, розуміючи, що завтра ситуація зміниться. Але тоді на цей ринок знайдеться багато інших претендентів. Тому нинішні учасники ринку намагаються втримати своє становище і шукати точки дотику з місцевою владою. Останні, до речі, цим теж активно користуються. У деяких регіонах влада намагається диктувати свої умови, і якщо компанія не готова їх приймати, кажуть, що знайдуться інші. Тобто, свого роду шантаж. Деякі з наших компаній кілька років тому з таким стикалися, наприклад, у Черкасах. Вирішили це питання так: одна компанія пішла, а друга залишилася, працюючи в збиток, але знаючи, що конкурентів у неї немає.
- Наскільки серйозними конкурентами українським учасникам ринку є іноземні компанії?
Наскільки мені відомо, що ні у компанії Remondis, ні у компанії Veolia особливого економічного інтересу працювати на ринку України немає, і поширювати свою присутність на ньому вони не мають наміру. Вони тримаються на ньому більше з точки зору перспективи і розуміння, що коли-небудь цей ринок буде рентабельним. З українських гравців все ще найбільшою компанією залишається «ГрінКо», яка сьогодні працює в 5 містах. Решта компаній більше позиціонують себе на регіональному рівні.
- З якими ризиками стикається перевізник, якщо він має намір почати роботу в іншому регіоні?
Перш за все, компанія повинна запропонувати умови, які влаштують замовника. Для місцевої влади, це, перш за все, тариф, також мова йде про певний рівень якості послуг та гарантії їх виконання. У деяких регіонах перевізнику нав'язують не властиві їм послуги, наприклад, прибирати контейнерний майданчик або вивозити будівельні відходи, спиляні дерева. У ряді міст перевізників змушують прибирати в радіусі 10 метрів від контейнерного майданчика. Часто в цьому плані існують певні перекоси.
- Тобто тарифи збиткові, конкуренція висока, місцева влада диктує свої умови. Що ж тримає перевізників на цьому ринку?
Цей бізнес - специфічний. Якщо хтось вклав у нього кошти, навряд чи він може з нього вийти. Адже на сміттєвозі ви вже не зможете возити, наприклад, хліб, або в сміттєвих контейнерах зберігати овочі. Перепрофілювати цей бізнес неможливо. Якщо ти працюєш без прибутку, але хоча б на рівні самоокупності, то вже піти з ринку просто так ти не можеш. Навряд чи можна це комусь продати, а якщо це і вийде, то тільки за мізерною ціною. Тому, якщо ви питаєте мене, чим живуть працюючи на цьому ринку підприємства, то відповім: вони живуть надією, що ситуація все таки змінитися на краще.
.jpg)
- Виходить, що це ринок для великих і сильних гравців?
Так, на відміну від українських компаній, у великих іноземних підприємств є вільні кошти, які дозволяють їм займати вичікувальну позицію. І як тільки ситуація на ринку зміниться, вони дадуть стільки машин, стільки контейнерів, стільки сортувального обладнання, скільки буде потрібно, розуміючи, що в цьому є економічна доцільність. Вони також можуть розширювати свої компанії за допомогою поглинання дрібніших компаній.
- Наскільки обгрунтованим є введення роздільного збору для населення?
Якщо ми хочемо досягти певної глибини переробки при оптимальних інвестиціях і технологіях, то якусь форму поділу на рівні споживача потрібно проводити. Вона введена сьогодні в Києві та ще деяких регіонах України. Зараз відходи діляться на два контейнери: чорний - органічні відходи, жовтий - тара і упаковка. Ще окремо можна сортувати скло, але це теж вимагає певних витрат і сьогодні економічно недоцільно. Тим не менше, серед населення повинна вестися роз'яснювальна робота, і все ж повинен бути сформований відповідний менталітет. Але, щоб ввести роздільний збір, повинні бути певні умови. Нерозумно агітувати людей розділяти сміття, якщо не стоять контейнери для роздільного збору. За нашими спостереженнями культура населення все ж росте, у людей це входить в звичку. Це вже не викликає відторгнення, але все ще необхідно проводити просвітницьку роботу, і перш за все, її потрібно проводити з дітьми. Адже, коли ми не бачимо проблему з вікна свого будинку, то ми вважаємо, що її не існує.
- Що чекає ринок в найближчій перспективі?
Я сподіваюся, що ситуація буде поліпшуватися. Вже подаються до парламенту важливі законопроекти або реалізуються такі проекти, як, наприклад, «Чисте місто». Все це свідчить про те, що в суспільстві є розуміння. Я переконаний, що в будь-якому випадку тариф на утилізацію побутових відходів буде зростати. Я вважаю, що він повинен піднятися в 2 рази. На наш погляд це не буде критичним для доходів сім'ї. В середньому, наприклад, українець витрачає на утилізацію відходів не більше 6 гривень, в той час як за тепло чи воду - платежі в рази більше. Якщо в середньому утилізація буде коштувати 12 гривень, я не думаю, що це згубно позначитися на доходах сім'ї. Але це дасть можливість для того, щоб цей бізнес розвивався. Але те, як підніметься тариф, та які будуть умови роботи на ринку-залежить, від органів влади.
Розмовляла: Марія Цатурян
.gif)
